Новини ОДПC
Коли суб’єкт господарювання може подати нову заяву на ліцензію після її припинення?
Відповідно до частини дев’ятої статті 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), у разі припинення дії ліцензії на певний вид господарської діяльності суб’єкт господарювання має право подати нову заяву на отримання ліцензії після усунення порушень, які стали підставою для її припинення.
Однак, якщо йдеться про ліцензії на виробництво або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, то після усунення порушень нову заяву можна подавати не раніше ніж через 6 місяців з дати прийняття рішення про припинення дії ліцензії. Це правило не застосовується у випадках, якщо ліцензія була припинена з підстав, визначених у пунктах 1, 7, 35 і 36 частини другої статті 46 Закону № 3817.
Якщо ліцензія припинена на підставі частини другої п. 47-48 ст. 46, то отримати нові ліцензії на право відповідних видів діяльності можна буде не раніше 365 днів.
Частина друга статті 46 Закону № 3817 передбачає наступні підстави для припинення дії ліцензії:
- заява самого ліцензіата про припинення дії ліцензії (п. 1),
- несплата чергового платежу за ліцензію (п. 7),
- застосування до суб’єкта санкцій РНБО, введених у дію Указом Президента України (п. 35),
- наявність контролю над суб’єктом з боку резидентів держави-агресора (п. 36).
У наведених чотирьох випадках суб’єкт господарювання має право подати нову заяву на отримання ліцензії одразу після усунення причин її припинення, без необхідності очікування шести місяців. Якщо ж ліцензію припинено з інших підстав, то нову заяву можна подати тільки після усунення порушень, але не раніше ніж через 6 місяців з дати прийняття відповідного рішення органом ліцензування.
Крім того, для ліцензій на виробництво спирту етилового або біоетанолу, якщо вони були припинені з підстав, передбачених пунктами 47 і 48 частини другої статті 39 Закону № 3817, повторне звернення за ліцензією можливе не раніше ніж через 365 днів з моменту прийняття рішення про припинення.
До таких підстав належать:
- неподання або несвоєчасне подання до податкового органу розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту або біоетанолу (включно з випадками зміни цієї продуктивності);
- ненарахування чи несплата акцизного податку за податковий період з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання.
Таким чином, закон передбачає різні строки, коли можна повторно звернутись за ліцензією, залежно від виду діяльності та підстав для припинення попередньої ліцензії.
Не пропусти дедлайн: податки за 2024 – що, коли і як платити?
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує про граничні строки сплати податкових зобов’язань, задекларованих у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік:
- До 1 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
- Упродовж 10 календарних днів після завершення граничного строку подання декларації – для фізичних осіб – підприємців, а також для ФОП, щодо яких здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (крім тих, хто застосовує спрощену систему оподаткування).
Звертаємо увагу: якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, кінцевим строком вважається перший робочий день після нього (відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Фізична особа – платник податків, яка зобов’язана подати декларацію, обчислити та сплатити відповідні зобов’язання, повинна здійснити сплату за наступними кодами бюджетної класифікації:
11010500 – «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
11011001 – «Військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Актуальна інформація щодо реквізитів банківських рахунків для сплати податків розміщена на офіційному сайті Головного управління ДПС у Тернопільській області в розділі «Рахунки для сплати платежів» за покликанням https://tr.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Три кроки до єдиного рахунку: спрощуємо сплату податків
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що механізм роботи єдиного рахунку, який дозволяє платникам сплачувати податки, збори, єдиний внесок та інші обов’язкові платежі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).
Єдиний рахунок дає змогу спростити процес сплати податків і боргів перед бюджетом, зокрема й штрафів та пені, що передбачені як Податковим кодексом України, так і Законом України про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Три кроки щоб стати користувачем єдиного рахунку:
- подати повідомлення через Електронний кабінет за формою J/F1307001 про намір використовувати єдиний рахунок;
- отримати підтвердження – квитанцію про включення до Реєстру платників, які користуються єдиним рахунком;
- переказати кошти на єдиний рахунок, сформувавши відповідну платіжну інструкцію з вказанням реквізитів рахунку.
Платіжна інструкція оформлюється згідно з вимогами Національного банку України (постанова № 163 від 29.07.2022) та Міністерства фінансів України (наказ № 148 від 22.03.2023), з урахуванням правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу». Приклади оформлення таких інструкцій наведені в Порядку № 148, розділ ІІ, пункт 6.
Важливо! Єдиний рахунок не можна використовувати для сплати:
- податку на додану вартість (ПДВ);
- акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
- частини чистого прибутку (доходу), яка підлягає перерахуванню до бюджету державними чи комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Також варто пам’ятати: якщо платник перейшов на єдиний рахунок, він не має права здійснювати сплату зобов’язань чи боргів на інші рахунки, відкриті Держказначейством, за тими ж податками та внесками.
Соціальні гарантії та податкові надходження: ефект від легалізації праці на Тернопільщині
Легальне працевлаштування – це гарантії для працівників та стабільні надходження до бюджету. У цьому році Головне управління ДПС у Тернопільській області спільно з органами місцевої влади посилили роботу з детінізації ринку праці та контролю за дотриманням трудового законодавства.
Протягом першого півріччя на спільних засіданнях комісій заслухано керівників семи підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Завдяки вжитим заходам було погашено борги на загальну суму понад 5,7 млн грн: 4 млн грн – із заробітної плати, 749 тис. грн – з податку на доходи фізичних осіб, 981 тис. грн – зі сплати єдиного внеску.
Окремо проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з керівниками 41 підприємства. У результаті 31 з них погасили заборгованість на суму майже 13,7 млн гривень. Із цієї суми понад 3,3 млн грн склали виплати із заробітної плати, понад 7,3 млн грн – сплата ПДФО та майже 3 млн грн – єдиний соціальний внесок.
У межах заходів з протидії мінімізації заробітної плати на засіданнях комісій заслухано 235 керівників підприємств та організацій. Після вжитих заходів 230 з них підвищили рівень оплати праці. Як наслідок, додатково до бюджету надійшло 468 тис. грн ПДФО та 572 тис. грн єдиного внеску.
Інформаційною кампанією було охоплено ще 446 роботодавців. У 419 випадках зафіксовано підвищення заробітної плати працівникам. Це забезпечило надходження понад 3,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 3,9 млн грн єдиного соціального внеску.
Посилена увага також приділяється легалізації трудових відносин. Лише у червні, завдяки роз’яснювальній роботі, офіційно працевлаштовано 4999 осіб.
Коли починається відлік строку та пені за прострочення оплати в експорті?
При встановленні Національним банком України (НБУ) граничного строку розрахунків за експортними операціями, українські підприємства-резиденти зобов’язані забезпечити надходження виручки за експортовані товари, роботи, послуги або права інтелектуальної власності не пізніше встановленого строку. Цей строк починає відлік з дати митного оформлення продукції (для товарів) або з дати підписання відповідного документа (акта, інвойсу тощо) у разі експорту нематеріальних активів, послуг або прав.
На період дії воєнного стану, згідно з постановою НБУ від 24.02.2022 № 18, граничний строк для розрахунків за експортом та імпортом становить 180 календарних днів. Він поширюється на всі відповідні операції, починаючи з 5 квітня 2022 року. Водночас для окремих груп сільськогосподарської продукції, зокрема зернових (коди УКТ ЗЕД 1001-1005), олійних культур, шроту та окремих видів олії, встановлено спеціальні строки: з 11 листопада 2023 року по 11 липня 2024 року – 90 днів, а з 12 липня 2024 року – 120 днів. Ці норми закріплено у постанові НБУ від 14.05.2019 № 67 із відповідними змінами.
Банк, який супроводжує зовнішньоекономічну діяльність резидента, здійснює валютний нагляд за дотриманням цих строків. Відлік строку розрахунків розпочинається або з дати митної декларації типу ЕК-10 (експорт) або ЕК-11 (реекспорт), або з дати документа, що підтверджує факт поставки або надання послуг. У разі, якщо товар не підлягає митному оформленню, банк орієнтується на документи, що підтверджують поставку – акт, рахунок чи інший документ.
Контроль за дотриманням строків триває до повного надходження коштів на рахунок резидента або у разі, коли сума заборгованості є незначною (відповідно до визначеного курсу НБУ), або коли розрахунки здійснено через іноземний рахунок резидента, і банк отримав підтвердження з-за кордону. Також валютний нагляд може завершитись у разі виконання зобов’язань через банківські гарантії або акредитиви, згідно з умовами експортного контракту.
Якщо ж резидент порушує встановлений строк розрахунків, виникає обов’язок сплатити пеню. Вона нараховується з першого дня після завершення дозволеного строку і становить 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день затримки. Нарахування пені триває до моменту припинення порушення або завершення валютного нагляду. При цьому загальна сума пені не може перевищувати розмір непогашеної заборгованості.
Таким чином, дотримання резидентами строків розрахунків за експортними операціями є обов’язковим, а їх порушення несе фінансову відповідальність у вигляді щоденної пені. Банки, зі свого боку, мають чіткі інструкції щодо початку та завершення валютного нагляду, що унеможливлює уникнення контролю за виконанням валютного законодавства.
Чи треба подавати додатки з ЄСВ після демобілізації ФОП без працівників?
Фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (платники єдиного податку 1-3 груп), зобов’язані подавати звітність щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ) у складі своєї податкової декларації. Таку вимогу встановлено пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України № 2464. У звітності має бути вказана інформація про основне місце роботи працівника (за наявності), а також суми нарахованого єдиного внеску. Подання здійснюється до податкового органу за місцем обліку ФОП у строки та за правилами, визначеними Податковим кодексом України.
ФОП на єдиному податку подає декларацію платника єдиного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну № 578, у якій обов’язковим є додаток 1 – це таблиця з інформацією про дохід і нарахований ЄСВ. Для ФОП на загальній системі оподаткування така інформація подається в додатку ЄСВ1 до декларації про майновий стан і доходи (форма № 859).
Якщо ФОП призваний на військову службу під час мобілізації або залучений до виконання обов’язків у рамках штатів воєнного часу, і при цьому не є роботодавцем, то на весь період служби він звільняється від обов’язку подавати звітність із ЄСВ, як це передбачено абзацом першим пункту 9² розділу VIII Закону № 2464.
Аби скористатися цим звільненням, ФОП має після демобілізації подати заяву та копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов. Подати документи треба до податкового органу протягом 10 днів після демобілізації, або після завершення лікування/реабілітації, якщо воно триває після служби (згідно з абзацом другим того ж пункту).
Якщо весь звітний (податковий) період припадає на час служби, наприклад, ФОП перебував у ЗСУ протягом усього 2025 року, то додаток 1 та додаток ЄСВ1 не подаються.
Однак, якщо мобілізація тривала лише частину року, наприклад, з листопада по грудень 2025 року, тоді звітність за рік усе ж подається, але без штрафів, навіть якщо вона буде нульовою.
У такому разі в таблицях зазначаються дані за фактичний період. Наприклад, у додатку ЄСВ1:
- у графі 3 – сума чистого доходу (або "0,00");
- у графі 4 – дохід, на який нараховується ЄСВ (або "0,00");
- у графі 5 – ставка ЄСВ: "22,00";
- у графі 6 – сума внеску, яка розраховується як добуток граф 4 і 5 (або теж "0,00").
Аналогічно у додатку 1:
- графа 2 – база нарахування (або "0,00");
- графа 3 – ставка "22,00";
- графа 4 – сума внеску до сплати (або "0,00").
Податкові лідери Тернопільщини: хто забезпечує 69% усіх надходжень до держбюджету
У першому півріччі цього року п’ять ключових галузей економіки Тернопільщини забезпечили основний фінансовий ресурс регіону – до зведеного бюджету надійшло 6 млрд 677,7 млн грн податків та зборів. Це становить 69% від загального обсягу мобілізованих надходжень.
Найбільшу частку, а це 17,2% – сформували підприємства сфери державного управління, оборони та обов’язкового соціального страхування, які сплатили 1 млрд 660,4 млн гривень.
Практично на тому ж рівні – 17,1% – знаходяться надходження від сфери оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, що склали 1 млрд 651,1 млн гривень. Варто зазначити, що обсяг сплати у цій галузі зріс на 413,5 млн грн або на 33,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Переробна промисловість додала до бюджету 1 млрд 406,5 млн грн – це 14,5% від загального обсягу. Порівняно з першим півріччям минулого року надходження зросли на 431,9 млн грн або на 44,3%.
Суттєво зміцнили податкову базу сільське, лісове та рибне господарства – 1 млрд 373,4 млн грн, що на 38% більше, ніж торік. Їх частка у зведеному бюджеті складає 14,2%.
Замикає п’ятірку транспортна галузь, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність. Від суб’єктів цього сектору до бюджету надійшло 586,2 млн грн — на 71,4 млн грн або на 14% більше, ніж у 2024 році. Частка галузі у загальному обсязі надходжень – 6,1%.
Попри виклики сьогодення українська економіка демонструє здатність до адаптації та стійкості. За кожною цифрою податкових надходжень – реальна підтримка військових, соціальних програм і функціонування держави. У надскладних умовах бізнес Тернопільщини вкотре доводить: навіть в умовах війни можна працювати відповідально, підтримуючи країну економічно.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
