Новини ОДПС
Внесок до статутного капіталу: у 4ДФ показуємо, але не оподатковуємо
Внесок фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи має особливість: його потрібно відобразити у додатку 4ДФ, хоча ПДФО та військовий збір із такої суми не нараховуються.
Юридичні особи – податкові агенти подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску. Розрахунок подається за відповідний звітний період у разі нарахування доходів фізичним особам.
Згідно з Довідником ознак доходів, внесок фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав в обмін на такі права відображається в 4ДФ за ознакою доходу «178».
Водночас сума майнового та немайнового внеску до статутного капіталу в обмін на корпоративні права не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи. Відповідно, ПДФО з такої суми не нараховується. Також такий дохід звільняється від військового збору.
Тому у додатку 4ДФ:
графа 3а – сума нарахованого доходу;
графа 3 – сума фактично виплаченого доходу;
графи 4а, 4, 5а та 5 – прочерки;
графа 6 – ознака доходу «178».
Експорт та імпорт під час воєнного стану: строки розрахунків у 2026 році
Робота банківської системи України під час воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
На період воєнного стану граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів. Цей строк застосовується до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.
Водночас 180-денний строк має винятки. Він не поширюється на операції з експорту та імпорту товарів, сума яких є меншою за встановлений законодавством поріг для відповідних фінансових операцій. Виняток не застосовується, якщо операції штучно дробляться.
Також граничні строки можуть застосовуватися з урахуванням винятків та особливостей, установлених Національним банком України для окремих товарів або галузей економіки.
Розрахунки за експортними та імпортними операціями резидентів мають бути завершені у встановлений строк. Зокрема, кошти, отримані від нерезидента за експорт товарів, повинні бути зараховані на рахунок резидента в банку України.
Окремі правила встановлені постановою Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (Постанова № 67).
Так, на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування зупинено перебіг граничних строків розрахунків за операціями, які були проведені, але не завершені до 24 лютого 2022 року, якщо вони здійснювалися за зовнішньоекономічними договорами з суб’єктами господарювання, що знаходяться в росії або Республіці Білорусь. Це не стосується операцій, за якими строк розрахунків закінчився до 24 лютого 2022 року.
Для окремих видів експортних товарів діють спеціальні строки.
Для товарів за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 встановлено такі строки: для операцій, здійснених з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно, – 150 календарних днів. Починаючи з 1 вересня 2027 року строк становитиме 120 календарних днів.
Для експорту товарів за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432, 8716 граничний строк розрахунків становить 270 календарних днів для операцій, здійснених з 1 березня 2026 року.
Також 270 календарних днів становить строк розрахунків за експортом товарів за кодами УКТ ЗЕД 7304, 7305, 7306, 8607 – для операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.
Отже, загальний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями становить 180 днів, але для визначених категорій товарів Постановою № 67 передбачені окремі, у тому числі довші, строки.
Змінили адресу, прізвище чи інші дані? Не забудьте повідомити податкову
Якщо у фізичної особи змінилися дані, які вносяться до облікової картки платника податків, про це необхідно повідомити податковий орган протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Для цього подається заява за формою № 5ДР та документ, що посвідчує особу. Заяву можна подати особисто або через представника. При поданні через представника необхідні його документ, документ довірителя (або його чітка копія) та нотаріально посвідчена довіреність на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Заява подається до податкового органу за податковою адресою, а у разі зміни місця проживання – за новим місцем проживання або до будь-якого податкового органу. Під час заповнення заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та документів, які підтверджують відповідні зміни.
Для підтвердження задекларованого (зареєстрованого) місця проживання подається, зокрема, витяг з реєстру територіальної громади, паспорт-книжечка або тимчасове посвідчення громадянина України. Внутрішньо переміщені особи додатково подають довідку про взяття на облік ВПО. Оригінали документів після перевірки повертаються. Зміни до ДРФО вносяться протягом трьох робочих днів, що обчислюються з наступного дня після подання заяви.
Заяву за формою № 5ДР можна подати також в електронній формі через Електронний кабінет разом із копіями необхідних підтверджуючих документів. Громадяни України можуть подати її і через мобільний застосунок «Дія» з урахуванням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1806. За зверненням особи або її представника податковий орган може видати картку платника податків із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків. За бажанням громадянина така картка може бути сформована і в електронній формі.
Камеральна перевірка декларації платника єдиного податку: відповідальність за заниження зобов’язання
Камеральна перевірка проводиться контролюючим органом у своєму приміщенні на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та розрахунках платника податків.
Таку перевірку декларації можна провести протягом 30 календарних днів після закінчення граничного строку її подання. Якщо декларацію подано із запізненням, відлік цього строку починається з дня її фактичного подання.
Якщо під час камеральної перевірки виявлено порушення, контролюючий орган складає акт перевірки.
Платники єдиного податку відповідають за правильність обчислення, своєчасність і повноту сплати єдиного податку, а також за своєчасне подання податкових декларацій.
Якщо за результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов’язання, контролюючий орган самостійно визначає суму такого зобов’язання та застосовує штрафні санкції.
При заниженні податкового зобов’язання з єдиного податку штраф становить 10 відс. визначеної суми. Якщо порушення вчинено умисно – 25 відс., а у разі повторного умисного порушення протягом 1095 календарних днів – 50 відс.
Водночас платник може бути звільнений від фінансової відповідальності, якщо самостійно виправить помилку у раніше поданій декларації з дотриманням вимог податкового законодавства та сплатить визначені суми.
Отже, якщо під час камеральної перевірки декларації ФОП – платника єдиного податку третьої групи контролюючий орган виявив заниження податкового зобов’язання з єдиного податку, до такого платника застосовуються відповідні штрафні санкції, навіть якщо суму єдиного податку фактично було сплачено у повному обсязі.
Зазначене визначено пп. 123.1-123.3 ст. 123 та п.п. 112.8.8 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України.
Як виправити помилку у 4ДФ: «Звітний новий» чи «Уточнюючий»?
Якщо після подання Податкового розрахунку виявлено помилку, її можна виправити шляхом подання нового Розрахунку. При цьому спосіб виправлення залежить від того, чи закінчився граничний строк подання звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ЮО), та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ФОП/НПД), а також Порядок їх заповнення та подання (Порядок).
У загальній частині додатка 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатка ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД у рядку 01 зазначається тип Розрахунку: «Звітний», «Звітний новий» або «Уточнюючий». У рядку 04 зазначається кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) та яким у звітному періоді нараховано дохід за ознакою «101». У рядку 05 зазначається кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами та яким нараховано дохід за ознакою «102».
Поданий та прийнятий контролюючим органом до граничного строку Розрахунок, який пройшов усі необхідні контролі, у тому числі під час завантаження до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб, залишається чинним навіть після прийняття наступного Розрахунку за той самий звітний (податковий) період. Саме на його підставі проводяться необхідні коригування реквізитів і показників як у межах звітного періоду, так і за його межами.
Якщо помилку в Розрахунку з типом «Звітний» виявлено до закінчення граничного строку його подання, для її виправлення подається Розрахунок з типом «Звітний новий».
Якщо ж граничний строк подання Розрахунку «Звітний» та/або «Звітний новий» уже минув, помилки виправляються шляхом подання Розрахунку з типом «Уточнюючий». Його можна подати як за поточний звітний період, так і за попередні періоди.
При виправленні сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків однаковий. Вони формуються на підставі раніше поданих Розрахунків та містять лише інформацію за тими рядками, реквізитами або сумами нарахованого ПДФО і військового збору, які потрібно виправити. Для виправлення також використовується інформація з повідомлень про виявлені контролюючим органом помилки.
Водночас Розрахунок, який подається для виправлення помилок за звітний або попередній період, не повинен містити додатків, крім тих, у яких здійснюється коригування.
Для проведення виправлень у Розрахунку обов’язково зазначаються реквізити, передбачені рядками 01-05, а для платників єдиного внеску – також рядком 031. У рядку 06 зазначається інформація лише про ті додатки, у яких проводиться коригування. Додатки, показники яких не виправляються, у рядку 06 не зазначаються та не подаються.
Реорганізація без втрати статусу: умови для платників єдиного податку 4 групи
Юридична особа припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі приєднання майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.
Для платників єдиного податку четвертої групи важливою умовою є частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік – не менше 75 відсотків.
Якщо сільськогосподарське підприємство реорганізується шляхом приєднання, ця вимога поширюється на всіх учасників реорганізації. Тобто підприємство – платник єдиного податку четвертої групи може продовжувати застосовувати спрощену систему в році приєднання, якщо всі підприємства, які беруть участь у такій реорганізації, за попередній рік мали частку сільськогосподарського товаровиробництва не менше 75 відсотків (п.п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ)).
При цьому підприємство-правонаступник повинно врахувати показники приєднаного підприємства під час визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва та подати відповідний Розрахунок.
Якщо внаслідок приєднання правонаступник отримує право власності або користування новими земельними ділянками, він має донарахувати єдиний податок та подати уточнюючу звітність щодо таких земель. Залежно від ситуації подаються уточнююча загальна декларація, уточнюючі звітні декларації, а в окремих випадках – звітні декларації щодо земельних ділянок, за якими раніше звітність не подавалася.
Таким чином, саме по собі приєднання не позбавляє сільськогосподарського товаровиробника права залишатися платником єдиного податку четвертої групи. Головна умова – дотримання всіма учасниками реорганізації вимоги щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва не менше 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік.
Довідково. Форма Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, а форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578. Розрахунок є невід’ємною частиною декларації та подається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Від зарплати до соціальних гарантій: на Тернопільщині сплатили понад 6,7 млрд грн єдиного внеску
За цифрами сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – цілком конкретні речі: пенсії, допомога з безробіття, виплати у разі нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тобто кошти, від яких безпосередньо залежить соціальний захист людей.
За січень-серпень цього року платники Тернопільщини перерахували 6 млрд 718,2 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
І ця сума суттєво зросла. Показник доходів виконано на 106,2%, завдяки чому додатково надійшло 394,9 млн гривень. А порівняно з січнем-серпнем 2025 року надходження збільшилися на 683,3 млн грн, або на 21,1%.
У серпні сплачено 858,4 млн грн єдиного внеску, що на чверть більше за минулорічні надходження.
Водночас ці цифри ще раз показують ціну офіційної зайнятості. Адже легальна зарплата – це і сплачені внески, і страховий стаж працівника та його захищеність у майбутньому.
Тернопільщина поповнила бюджет країни майже на 16 млрд грн податків
За вісім місяців цього року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів усіх рівнів 15 млрд 918,2 млн грн податків і зборів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на понад 2,5 млрд грн, або на 19,4%. Водночас планові показники виконано на 103,8% – до бюджетів додатково надійшло 579,8 млн гривень.
До загального фонду Державного бюджету мобілізовано майже 6,9 млрд грн, що на 1 млрд 46,4 млн грн більше, ніж за січень-серпень 2025 року.
Найвагомішими джерелами надходжень стали податок на додану вартість – 2,6 млрд грн, податок на доходи фізичних осіб – майже 1,7 млрд грн та податок на прибуток підприємств – 980,2 млн гривень.
Водночас значний ресурс отримали й місцеві бюджети. За вісім місяців цього року до них надійшло майже 7,7 млрд гривень. Це на 21,7%, або майже на 1,4 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік. План виконано на 103,4%, понад заплановані показники громади отримали 252,1 млн гривень.
Дякуємо платникам Тернопільщини за відповідальність, роботу і внесок у фінансову стійкість України, адже кожна сплачена гривня податків і зборів допомагає державі та громадам мати ресурс для оборони, відновлення та розвитку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
