Новини ОДПС
ДРФО після смерті платника: чи може спадкоємець отримати інформацію про його доходи?
До інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) вносяться, зокрема, відомості про джерела отримання доходів фізичних осіб. Після отримання від органів державної реєстрації актів цивільного стану інформації про смерть особи її облікові дані в ДРФО закриваються та надалі не використовуються.
Персональні дані в ДРФО зберігаються протягом усього життя фізичної особи та 75 років з дати внесення запису про її смерть. Водночас передача таких даних без згоди фізичної особи допускається лише у випадках, визначених законодавством, зокрема за рішенням суду або якщо така передача прямо передбачена законом і здійснюється в установлених законом інтересах.
Тому спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з ДРФО інформацію про джерела доходів фізичної особи, яка померла. Відповідні правила визначені пунктами 70.3 та 70.16 статті 70 Податкового кодексу України, розділами X та VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, та Порядком обробки персональних даних у ДРФО, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210.
Звільненому працівнику виплатили надбавку чи премію: яку ознаку доходу зазначати у 4ДФ?
Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів – юридичних осіб (Розрахунок ЮО) та для фізичних осіб – підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ФОП/НПД), а також Порядок їх заповнення та подання наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
У додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО та додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД у графі 6 «Ознака доходу» зазначається відповідна ознака доходу з Довідника ознак доходів фізичних осіб, залежно від виду нарахованого доходу. Інші доходи відображаються за ознакою «127».
Тому надбавка, доплата, премія, індексація та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, нараховані податковим агентом звільненому працівнику, відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою доходу «127».
Змінили КВЕДи – не забудьте оновити дані платника єдиного податку
У Реєстрі платників єдиного податку міститься, зокрема, інформація про фізичну особу – підприємця, його податкову адресу, місце провадження господарської діяльності, групу та ставку єдиного податку, дату переходу на спрощену систему, види господарської діяльності та дату анулювання реєстрації. Водночас для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) інформація про місце провадження діяльності та її види до Реєстру не вноситься.
Якщо у платника єдиного податку змінюються відомості, внесені до Реєстру, він повинен подати заяву про внесення відповідних змін. Зокрема, у заяві зазначаються зміни видів господарської діяльності.
ФОП – платник єдиного податку третьої групи, який змінив види господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду, повинен подати заяву про внесення змін до Реєстру не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Важливо врахувати: здійснення діяльності, яка не зазначена у Реєстрі платників єдиного податку, може мати наслідки для перебування на спрощеній системі. У такому випадку платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Це правило не застосовується до платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів).
Крім того, якщо під час перевірки контролюючий орган встановить порушення вимог перебування на спрощеній системі, реєстрація платника єдиного податку третьої групи може бути анульована за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки – з першого числа місяця, що настає за кварталом, у якому допущено порушення. Повторно обрати або перейти на спрощену систему оподаткування у такому випадку можна після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Контрольовані операції: нові коди пов’язаності вже у звіті
Для звітування про контрольовані операції необхідно використовувати такі електронні форми:
J0104708 – Звіт про контрольовані операції;
J0147108 – Додаток до Звіту про контрольовані операції;
J0147208 – Інформація про пов’язаних осіб.
Водночас звіти про контрольовані операції, подані раніше за 2025 звітний рік, залишаються чинними та не потребують повторного подання лише у зв’язку з оновленням форми звіту.
Зміни, зокрема, стосуються ознак пов’язаності осіб. У додатку «Інформація про пов’язаних осіб» до Порядку складання Звіту про контрольовані операції з’явилися нові коди 525 та 526. Їх використовують для відображення «економічної пов’язаності» відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Електронна форма Звіту вже доступна на вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm
Зміни затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 червня 2026 року № 312, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 червня 2026 року за № 931/46325.
Національна стратегія доходів: курс на сучасну податкову систему
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що основна мета Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) – створення справедливої, ефективної та стійкої системи доходів, яка забезпечуватиме стабільне фінансування державних потреб, зменшення податкового навантаження на сумлінних платників та сприятливі умови для розвитку економіки.
Стратегія спрямована на подолання таких викликів, як розмивання податкової бази, ухилення від оподаткування, тінізація економіки та недостатній рівень цифровізації процесів адміністрування.
НСД враховує інтереси платників податків, контролюючих органів, громадянського суспільства, бізнес-асоціацій та міжнародних партнерів. Зокрема, для бізнесу передбачається формування рівних і передбачуваних умов діяльності, для контролюючих органів – підвищення професійності та інституційної спроможності, а для інших зацікавлених сторін – більша прозорість і залучення до формування фіскальної політики.
Очікується, що реалізація заходів НСД сприятиме підвищенню довіри до податкової системи, добровільній сплаті податків, удосконаленню їх адміністрування та інтеграції України до європейського податкового простору.
Таким чином, НСД до 2030 року визначає довгостроковий напрям розвитку податкової системи та взаємодії держави, бізнесу і громадян.
Післяплата на межі року: коли ФОП відображає дохід?
Для фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування важливо правильно визначити дату отримання доходу, зокрема під час продажу товарів з післяплатою.
Об’єктом оподаткування для ФОП на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід. Це різниця між загальним оподатковуваним доходом, отриманим у грошовій та негрошовій формі, та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю.
Підприємець зобов’язаний вести облік доходів і витрат та мати документи, що підтверджують походження товару. Такий облік можна вести у паперовій або електронній формі, у тому числі через Електронний кабінет.
При цьому доходи і витрати від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції обліковуються окремо від доходів і витрат за іншими видами господарської діяльності.
Так само окремо ведеться облік доходів і витрат від роздрібної торгівлі пальним, а також роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, якщо така діяльність здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним.
Облік доходів і витрат ФОП ведеться за типовою формою. Типову форму та Порядок її ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Для прикладу, якщо ФОП на загальній системі оподаткування 31 грудня відправив товар через «Нову пошту» з післяплатою, а кошти від покупця були зараховані на його поточний рахунок 2 січня, датою отримання доходу вважається саме 2 січня – день зарахування коштів на поточний рахунок.
Зазначені правила передбачені п. 177.2 та п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.
Подали заяву на єдиний податок: чи можна її відкликати?
Для обрання або переходу на спрощену систему суб’єкт господарювання подає заяву до контролюючого органу за місцем податкової адреси. Заяву можна подати особисто або через уповноважену особу, поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення або в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронні довірчі послуги.
Обрати спрощену систему можна також під час державної реєстрації юридичної особи або ФОП чи під час внесення змін до відомостей у ЄДР. У такому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючого органу в установленому законодавством порядку.
Для новостворених ФОП, які обирають першу або другу групу, заява має бути подана до закінчення місяця державної реєстрації. Платником єдиного податку такий ФОП вважається з першого числа місяця, наступного за місяцем державної реєстрації.
Новостворені суб’єкти господарювання, які обирають третю групу без сплати ПДВ, мають подати заяву протягом 10 днів з дня державної реєстрації. У такому разі платником єдиного податку вони вважаються з дня державної реєстрації.
Е-резиденти, зареєстровані як ФОП, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації без подання заяви про обрання спрощеної системи.
Суб’єкт господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, може перейти на спрощену систему, подавши заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий перехід дозволено здійснити один раз протягом календарного року.
Для відмови від спрощеної системи платник подає заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року). У разі переходу на сплату інших податків і зборів платник єдиного податку переходить на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву.
Водночас ПКУ не передбачає можливості відкликання ФОП поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої-третьої груп визначено п.п. 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.
РРО і 20-ОПП: який ідентифікатор зазначати у заяві?
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Для цього подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311406). Суб’єкти господарювання, які подають податкові документи в електронній формі, можуть надіслати заяву № 1-РРО онлайн із дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу. При цьому всі розділи заяви підлягають обов’язковому заповненню.
Важливо правильно зазначити дані про господарську одиницю. У розділі 3 форми № 1-РРО вказуються, зокрема, її назва та адреса, код відповідної території, а також ідентифікатор об’єкта оподаткування. Цей ідентифікатор має відповідати даним графи 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» заяви за формою № 20-ОПП, яку платник подає до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Інформацію про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, платник податків зобов’язаний подавати за основним місцем обліку у формі № 20-ОПП. Тому перед реєстрацією РРО необхідно, щоб господарська одиниця, де він використовуватиметься, була зазначена у формі № 20-ОПП.
Ідентифікатор об’єкта оподаткування у формі № 20-ОПП складається з коду типу об’єкта та внутрішнього ідентифікатора, який платник визначає самостійно та який складається з п’яти знаків. Наприклад, для кафе ідентифікатор може мати вигляд 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування, а 00001 – внутрішній ідентифікатор.
Отже, під час реєстрації РРО потрібно уважно перевірити, щоб ідентифікатор господарської одиниці у формі № 1-РРО відповідав ідентифікатору цього об’єкта, зазначеному у формі № 20-ОПП.
Рекомендований Довідник типів об’єктів оподаткування, який використовується для заповнення форми № 20-ОПП, оприлюднено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.
Порядок реєстрації РРО визначено главою 2 розділу II Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, а порядок повідомлення про об’єкти оподаткування – розділом VIII Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588.
ФОП другої групи: кого враховувати у ліміті 10 працівників?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи можуть не використовувати працю найманих осіб або одночасно мати не більше 10 працівників, які перебувають із ними у трудових відносинах.
Якщо кількість таких працівників перевищує 10 осіб, ФОП зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому допущено перевищення.
При цьому важливо розрізняти трудові та цивільно-правові відносини. За трудовим договором працівник виконує визначену роботу, підпорядковується роботодавцю, а роботодавець виплачує заробітну плату та забезпечує необхідні умови праці.
Цивільно-правовий договір, зокрема договір підряду, передбачає рівність сторін. Підрядник самостійно виконує визначену договором роботу на власний ризик, а замовник приймає та оплачує її результат. Тобто за таким договором оплачується конкретний результат роботи, а не процес праці.
Тому ФОП – платник єдиного податку другої групи не включає до граничної кількості 10 осіб тих фізичних осіб, яких залучає для виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).
Як не помилитися при сплаті ЄСВ: важливі реквізити
Під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) важливо правильно заповнити реквізити платіжної інструкції, зокрема поле «Призначення платежу».
Порядок заповнення цього реквізиту під час сплати податків, зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску, авансових платежів, грошової застави та під час їх повернення визначає Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22 березня 2023 року № 148 (Порядок № 148).
При сплаті єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платник заповнює два поля: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» зазначається відповідний код із Переліку кодів видів сплати, які використовуються платниками, наведеного у додатку 1 до Порядку № 148.
У полі «Додаткова інформація запису» інформація про переказ коштів зазначається у довільній формі. Водночас суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають звітний (податковий) період, за який сплачуються податкові зобов’язання, а також інформацію про дозвільний документ – його вид, номер і дату.
Єдиний внесок, авансові платежі (передоплата) та інші платежі, які сплачуються на небюджетні рахунки, оформлюються окремою платіжною інструкцією за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати.
Якщо під час сплати єдиного внеску на небюджетний рахунок у полі «Призначення платежу» не зазначено код виду сплати або зазначено код, якого немає в додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що єдиний внесок сплачено за кодом виду сплати «101».
У разі сплати єдиного внеску готівкою платник заповнює «Призначення платежу» у платіжній інструкції, оформленій у паперовій формі. Зазначена інформація використовується надавачем платіжних послуг у повному обсязі під час виконання платіжної операції з переказу коштів готівкою.
Сплачувати єдиний внесок платник має безпосередньо. У передбачених законодавством випадках це може робити податковий агент або представник платника.
Важливо правильно заповнити і реквізит «Отримувач». Відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, у цьому полі зазначається найменування отримувача, а для фізичної особи – прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності).
Для платежів до бюджету зазначається найменування відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів.
У полі «Код отримувача» зазначається податковий номер, за яким отримувач обліковується у контролюючих органах: для юридичної особи – код за ЄДРПОУ, для фізичної особи – реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Ці вимоги застосовуються і під час сплати єдиного внеску. Для його зарахування органам Державної казначейської служби України відкриваються небюджетні рахунки відповідним контролюючим органам. Такі рахунки призначені виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Отже, під час сплати єдиного внеску у полі «Отримувач» платіжної інструкції зазначається найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
Понад 11 млн грн штрафних санкцій: які порушення виявлено на ринку алкоголю, тютюну та пального
Упродовж січня-серпня цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 382 перевірки суб’єктів господарювання, які виробляють, зберігають або здійснюють оптову й роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами та пальним. За результатами перевірок донараховано 11 млн 35,5 тис. грн штрафних (фінансових) санкцій.
Загалом податківці встановили 404 порушення вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизної продукції та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Найбільше порушень стосувалося цін на алкогольні напої. У 218 випадках суб’єкти господарювання продавали алкоголь за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни.
Ще 73 порушення стосувалися тютюнових виробів, які продавали за цінами, вищими за встановлені максимально роздрібні ціни.
Під час перевірок також зафіксували 29 випадків невидачі покупцям розрахункових документів або незабезпечення належного обліку товарних запасів.
Окремий напрям контролю – легальність продажу підакцизної продукції. Податківці виявили:
- 4 факти торгівлі алкоголем без відповідної ліцензії;
- 1 факт продажу тютюнових виробів без ліцензії;
- 2 факти торгівлі пальним без ліцензії;
- 1 факт зберігання пального без ліцензії;
- 3 факти зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки без відповідної ліцензії;
- 6 випадків роздрібної торгівлі тютюновою сировиною (нікотином у наборах);
- 4 факти зберігання алкоголю та спирту в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
- 2 факти незареєстрованих акцизних складів у системі електронного адміністрування.
Під час перевірок виявляли і фальсифіковану продукцію. Зокрема, встановлено 22 факти виробництва, зберігання, транспортування або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв, а також продукції без марок акцизного податку або з підробленими марками. Ще в одному випадку йшлося про аналогічні порушення щодо тютюнових виробів.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області наголошують: контроль у сфері обігу підакцизних товарів спрямований не лише на застосування фінансових санкцій, а передусім на дотримання встановлених правил роботи та забезпечення легального обігу алкоголю, тютюну й пального.
Підприємці, які працюють із підакцизною продукцією, мають дотримуватися ліцензійних вимог, встановлених цін, правил розрахунків та обліку товарів. Це дозволяє уникати порушень і пов’язаних із ними фінансових санкцій.
Майже 42 млн грн – внесок бізнесу Тернопільщини у збереження довкілля
Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщують відходи, перерахували до Зведеного бюджету України упродовж січня-серпня цього року 41 млн 709 тис. грн екологічного податку.
Це на 6,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Очікувані показники надходжень перевищено на 21%, до бюджету додатково надійшло 7,7 млн гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок є загальнодержавним обов’язковим платежем. Цей платіж – своєрідна форма відповідальності бізнесу за користування природними ресурсами. Завдяки стабільному надходженню екоподатку держава має змогу інвестувати в чисте повітря, безпечну воду та здорове середовище для майбутніх поколінь.
Понад 2,6 млрд грн ПДВ надійшло до держбюджету від платників Тернопільщини
Упродовж січня-серпня цього року платники податку на додану вартість Тернопільщини сплатили до державного бюджету 2 млрд 606,3 млн грн ПДВ. Це на 14% більше, ніж за відповідний період минулого року. Додаткові надходження становлять 319 мл гривень.
Помітне зростання надходжень зафіксовано і в серпні. За місяць до державного бюджету надійшло 384,7 млн грн ПДВ, що на 67,7 млн грн більше серпня 2025 року.
Станом на початок вересня 2026 року на Тернопільщині зареєстровано 3771 платника ПДВ. Із них 3063 – юридичні особи, ще 708 – фізичні особи-підприємці.
Податок на додану вартість є одним із основних джерел наповнення державного бюджету. Динаміка його надходжень залежить, зокрема, від обсягів господарської діяльності та сплати податкових зобов’язань платниками.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
