Щоб неприбуткова організація не помилилася із заповненням реєстраційної заяви
Щоб неприбуткова організація не помилилася із заповненням
реєстраційної заяви
Відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, із змінами (далі – Реєстр), для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Поля заяви за формою 1-РН заповнюються наступним чином:
- «1 – Код згідно з ЄДРПОУ неприбуткового підприємства (установи, організації)» – код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (код – ЄДРПОУ). При поданні реєстраційної заяви одночасно із здійсненням державної реєстрації юридичної особи це поле заповнюється державним реєстратором;
- «1.1 – Код згідно з ЄДРПОУ організації вищого рівня» – код згідно за ЄДРПОУ організації вищого рівня платника, що діє на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону;
- «2 – Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)» та «2.1 – Найменування організації вищого рівня» – зазначаються повне найменування відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) неприбуткової організації та організації вищого рівня, на підставі установчих документів якої діє така неприбуткова організація;
- «3 – Код та назва організаційно-правової форми» – вказуються код та назва організаційно-правової форми неприбуткової організації відповідно до даних ЄДР;
- «4 – Відомості про відповідальних осіб»:
- «КЕРІВНИК» – зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) керівника, відомості щодо якого включені до ЄДР, номер телефону, факсу;
- «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР» – бухгалтер чи інша особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку по якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номера телефону, факсу. Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником неприбуткової організації, зазначаються дані про керівника неприбуткової організації.
При оприлюдненні установчих документів неприбуткової організації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, у полі «Установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”» проставляється позначка «х» або «+».
Заява за формою 1-РН засвідчується підписом керівника неприбуткової організації із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, печаткою (за наявності).
Зазначається дата написання заяви.
Реєстраційна заява за формою 1-РН із додатками до неї можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;
- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.
Покупець поміняв товари/послуги: зазначаємо причину коригування
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:
- у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг;
- у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».
Податкову соціальну пільгу не застосовують до авансу
Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (2015 році – 1710 грн, у 2016 році – 1930 грн, у 2017 році – 2240 грн).
При перевищенні місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.
Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
Бізнес-платформа з питань експорту зібрала представників влади та бізнесу Тернопільщини
Нещодавно відбулося засідання економічної платформи на тему: «Діалог заради інституційної підтримки малого та середнього бізнесу». Участь в заході взяли представники місцевого бізнесу, обласної влади, а також Головного управління ДФС у Тернопільській області та Тернопільської митниці ДФС.
Під час засідання учасники обговорили зміни в законодавстві стосовно експорту українських товарів до країн ЄС та питання, пов’язані з видачею сертифікатів із перевезення товарів форми EUR.1 і надання українським підприємствам статусу уповноваженого експортера. Йшлося також про інформаційний обмін за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.
Під час свого виступу заступник начальника ГУ ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик зазначив: «Доступ українських малих та середніх підприємств на міжнародні ринки має важливе значення для країни. Проте їх обізнаність про різні вимоги, необхідні для доступу до внутрішнього ринку ЄС, на даний момент знаходиться на середньому рівні. Більшість малих та середніх виробничих та переробних підприємств не достатньо інформовані щодо експорту. Тому нам потрібно надати малому та середньому бізнесу знання та інструменти для знаходження конкретної інформації, яка може згодом використовуватись компаніями для успішної роботи з експорту на ринки ЄС».
Також Сергій Господарик розповів присутнім про схвалений урядом законопроект №1797 щодо запровадження податку на виведений капітал, головна мета якого оподаткування прибутку підприємств, розподіленого у формі дивідендів чи прирівняних до них платежів та відмова від податку з доходів нерезидентів.
Відтак начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович розповіла про застосування принципу автоматизованої системи «Єдиного вікна», а також розроблені та внесені до Верховної Ради України законопроекти про Уповноваженого економічного оператора.
«Інформаційний обмін між підприємствами, контролюючими органами та митницями за принципом «єдиного вікна» застосовується при митному оформленні товарів, що підлягають, крім митного, іншим видам державного контролю – ветеринарно-санітарному, санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному та має на меті пришвидшити оформлення експортно-імпортних операцій, - зазначила Оксана Антонович. – Так, від часу запровадження принципу «єдиного вікна» кількість митних оформлень з його застосуванням постійно зростає. З початку року це 49% від загальної кількості оформлених митних декларацій, тоді як торік цей показник становив 12%».
У рамках бізнес-платформи також був підписаний Меморандум про співпрацю державних структур з Громадською організацією «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій».
