Новини ОДПІ
Як платнику подати копію податкової декларації в електронному вигляді до іншої ДПІ
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Згідно з абзацом першим п. 3 розділу ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді.
Електронні документи (у тому числі копії податкових декларацій) приймаються у форматі (стандарті) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 №729 (далі – Формат).
Якщо відповідно до норм ПКУ платник податків повинен подати копію податкової декларації, подання таких документів в електронному вигляді здійснюється програмним забезпеченням, яке використовує платник. Копія податкової декларації в електронному вигляді формується згідно з вимогами п. 4 Формату. Також у податковій декларації, яка надсилається як копія, має бути заповнена позначка про подання копії, якщо форма податкової декларації передбачає можливість зазначення такої позначки.
До формування та надсилання копії податкової декларації необхідно здійснити направлення до контролюючого органу оригіналу податкової декларації.
Визначаємо обсяг доходу для застосування РРО підприємцями другої – четвертої груп
Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн гривень) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
При здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Коли товари при вивезенні не підлягають оподаткуванню митними платежами
Відповідно до частини першої ст. 371 Митного кодексу України (далі – МКУ) товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині другій ст. 371 МКУ), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів (крім документів, що підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей), що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України, за умови, що ці товари, зокрема, вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання (частина четверта ст. 371 МКУ).
Тобто товари, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання, не підлягають оподаткуванню митними платежами.
На підтримку армії платники Тернопільщини спрямували 193,3 мільйони гривень
Протягом січня-жовтня цього року до державного бюджету платники податків Тернопільщини сплатили 193,3 млн гривень військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат. Прогнозні показники виконано на 101,5%. Відтак бюджет додатково отримав 2,9 млн гривень.
«Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 40,1 млн гривень», - зазначив очільник фіскального відомства. Ігор Юлійович також нагадав, що військовий збір було впроваджено в Україні з серпня 2014 року, його ставка становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.
Необхідно мати на увазі, що українська армія отримуватиме стабільні кошти для вирішення нагальних питань лише завдяки легальній праці. Тому закликаємо роботодавців не допускати фактів «тіньової» зайнятості. Адже не оформлені належним чином трудові відносини позбавляють соціальних гарантій найманих працівників, знижують доходи державного бюджету, а відтак і можливість зміцнення обороноздатності країни.
