Новини ОДПІ
Єдиний внесок у новому році
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що враховуючи визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році - 4173 грн, мінімальна сума єдиного внеску з 1 січня становитиме 918,06 грн (4173 х 22 відсотки).
Отже, мінімальна сума єдиного внеску у розрахунку на квартал у 2019 році становить 2754,18 грн (918,06 грн х 3 місяці).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на 2019 рік становитиме з 1 січня 2019 року – 62595,00 грн (4173 х 15).
Нагадаємо, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Зауважимо, що звіт за оновленою формою Додаток 5 подається фізичними особами - підприємцями за звітний період 2018 року до 9 лютого 2019 року відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Та не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен підприємець зобов’язаний сплачувати суму єдиного внеску не менше мінімального страхового внеску на місяць.
Не сплачують за себе єдиний внесок підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу.
Арифметична або методологічна помилка в податковій декларації: що з відповідальністю платника
Під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).
Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок проведення камеральної перевірки.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків при виявленні порушень, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.
Враховуючи вищенаведене, ПКУ не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки та відповідальності за дані помилки.
Вартісні та кількісні показники податкової накладної: порядок скорочення та округлення
Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком №1307.
Водночас п. п. 5 п. 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Тобто графа 7 розділу Б податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку №1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.
Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11).
При цьому Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).
Термін зберігання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.
Полтавське управління ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1 095 днів (2 555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.
Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 1 095 днів, а документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2 555 днів.
Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.
Норми передбачені п. 44.1, п. 44.3, п. 44.4 ст. 44 ПКУ.
