Новини ОДПІ
Про що можна повідомити контролерів через пошту
Взяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних, юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), без подання такими платниками будь-яких документів до контролюючих органів.
Передбачені Порядком обліку платників податків і зборів (далі – Порядок) документи, а саме, заяви за ф. №№1-ОПП, 1-РПП, 5-ОПП, 8-ОПП, подаються до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, та можуть бути направлені до контролюючого органу поштовим відправленням.
При цьому, Порядком встановлено, що копії документів, які подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.
Заява за ф. №1-ОПП або за ф. №1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява за ф. №17-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу як поштовим відправленням, так і засобами електронного зв’язку в електронній формі (платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів).
Право спадкоємця на переплату сум єдиного внеску у разі смерті підприємця
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є: роботодавці, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників ЄВ.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону №2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Повернення коштів ЄВ у випадках помилкової або надмірної сплати сум ЄВ передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок).
Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми ЄВ, у випадках, встановлених п. 5 Порядку.
Отже, у разі смерті ФОП – платника ЄВ його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ, оскільки у розумінні Закону №2464 спадкоємець не є платником ЄВ і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.
Громадська організація без статусу юридичної особи: чи можна зарахувати до неприбуткових?
Відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Отже, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єднання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Тернопільщина: кожен шостий відвідувач звернувся
за отриманням картки платника податків
З початку цього року послугами 17 Центрів обслуговування платників органів ДФС Тернопільської області скористалися 363 943 платники податків. Фахівці фіскального відомства надали 119 830 адміністративних послуг. Варто зауважити, що порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів скоротилась на 11 664 особи, а кількість наданих послуг зменшилася на 17 746. Це зумовлено запровадженням ряду електронних сервісів для платників. Зокрема, це - «Електронний кабінет», «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» тощо.
Найбільше адміністративних послуг надали фахівці Тернопільського управління – 42 617, трохи менше - Кременецьке управління (20 920) та Теребовлянське управління (21 142). У Чортківському та Козівському управліннях надали відповідно 16 887 та 12 724 адміністративних послуг. Фахівці обласного управління також надали 5 540 таких послуг.
Найбільшу питому вагу серед наданих адмінпослуг займає видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Нею скористався майже кожен шостий відвідувач. Адже послугу надали 60 533 фізичним особам. Також значну кількість послуг було надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 22 853, реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 6 600, надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 6 565.
Варто мати на увазі, що у приміщенні ЦОП Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Протягом 11 місяців 2018 року працівниками підрозділу згенеровано 12 187 відкритих ключів електронного цифрового підпису.
Крім того, у залі обслуговування платників Тернопільського управління виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків із надання консультацій. У січні-листопаді 2018 року 69 платників податків зверталися за наданням даної послуги.
На Тернопіллі сплатили майже 1,4 млрд митних платежів
Протягом січня-листопада 2018 року Тернопільською митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано 1 млрд 399 млн гривень. Це на 275,4 млн грн або на 25 відс. більше ніж у звітному періоді минулого року. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.
Зокрема, сплачено 1 млрд 222 млн грн податку на додану вартість, що на 258 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Надійшло також 132,6 млн грн мита, ріст порівняно із січнем-листопадом 2017 року склав 8,4 млн гривень; 41,1 млн грн акцизного податку, а це на 7,7 млн грн більше, ніж минулоріч. За здійснення митних формальностей та інших надходжень сплачено 3,5 млн грн, що на 850 тис. грн більше, ніж за звітний період 2017 року.
«Серед факторів, які сприяли збільшенню надходжень у звітному періоді, я б зазначила такі: активізація імпортерів сільськогосподарської техніки, ввезення транспортних засобів, оформлення підприємств із місцем обліку в інших областях України», - наголосила Оксана Валентинівна.
Посадовець також розповіла, що серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, машини для збирання врожаю товарної позиції 8433 згідно з УКТЗЕД, сідельні тягачі та трактори товарної позиції 8701 згідно з УКТЗЕД. За них сплатили відповідно 157 млн грн, 101,8 млн грн та 79,4 млн грн платежів.
