Новини ОДПІ
Аванс повернуто у зв’язку із зміною кількості товару без зміни ціни: проводимо коригування
На дату повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів / постачання товарів.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
- у графі 1 зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
- у графі 2 зазначається причина коригування "Зміна кількості". Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
- значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 7 "Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)"зі знаком "–" зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 8 "Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг"зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;знак "–"у цій графі не вказується;
- графи 9–10 "Коригування вартості"не заповнюються;
- значення граф 11, 12 відповідає значеннювідповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 13 зі знаком "–" зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини(розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
- у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11).
- у графі 2 зазначається причина коригування "Зміна кількості". Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків.Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
- значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 7 "Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)"зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:
- у графі 8"Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг" зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
- графи 9–10 не заповнюються;
- значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
Дарунок фізичній особі від юридичної: оподаткування військовим збором
Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ;
- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Разом з цим п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не є об’єктом оподаткування військовим збором вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їх вартість оподатковується військовим збором на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.
При цьому нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Які ліцензії потрібно виробнику або імпортеру для реалізації алкоголю
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв (крім виробництва вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових із виноматеріалів виключно власного виробництва) або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб’єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Під оптовою торгівлею слід розуміти діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (ст. 1 Закону №481).
Згідно з ст. 15 Закону №481 суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних, медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.
Відповідно до ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
До роздрібної торгівлі відноситься діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (ст. 1 Закону №481).
Для здійснення торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) та/або тютюновими виробами у роздріб через власний магазин необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Майже 72 мільйони гривень акцизного податку надійшло до зведеного бюджету від платників Тернопільщини
За 6 місяців цього року Державний бюджет України отримав від платників області 19,9 млн грн акцизного податку. Зокрема, надійшло від виробництва горілчаної продукції – 7,2 млн грн; від виробництва виноробної продукції – 12,5 млн грн; від виробництва пива – 70 тис. грн; від пального – 150 тис. гривень.
До місцевих бюджетів з роздрібного продажу підакцизних товарів протягом січня-червня надійшло 52 млн грн, в тому числі з продажу алкогольних напоїв – 14,7 млн грн; пива – 8,3 млн грн; тютюнових виробів – 29 млн гривень.
Загалом з початку року платники Тернопільщини спрямували до державного та місцевих бюджетів 71,9 млн грн акцизного податку.
Платники податків зобов’язані зберігати первинні документи протягом часу, визначеного ПКУ
Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПКУ).
За незбереження первинних документів до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам документів чи їх копій при здійсненні ними податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
