Відповідальність за несплату аліментів
Виплата аліментів це якраз те питання, з яким дуже часто стикається подружжя після розлучення при наявності неповнолітньої дитини, на утримання та повний всебічний розвиток необхідні кошти. На сьогодні є частими випадки, коли один із подружжя, якому потрібно виплачувати аліменти, ухиляється від цього, що в свою чергу призводить до виникнення заборгованості, яка постійно зростає.
Так, від 28 серпня 2018 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». Зміни у законодавстві,посилили відповідальність за невиконання обов'язку зі сплати аліментів та значно спростили процес притягнення до відповідальності винних осіб. Зокрема, відповідно до частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»,орган державної виконавчої служби,при наявностізаборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків, при наявності заборгованості у два роки, штраф накладаєтьсяу розмірі 30 відсотків, у випадку якщо заборгованість три роки, штраф 50 відсотківсуми заборгованості зі сплати аліментів. У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надсилає його для розгляду до суду.
Відповідно до статті 183-1КУпАПнесплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання- тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.Потрібно також зазначити і те, що таке нововведення передбачає не лише притягнення боржника до відповідальності, але й оплату ним своєї суми заборгованості по аліментах, оскільки виконання суспільно корисних робіт є оплатним.
Однак не лише суспільно корисні роботи та штраф є єдиними санкціями, як зазначалося вище, боржника також можна притягнути до відповідальності і у інший спосіб. Окрім цього державний виконавець відповідно частини 9 статті 71Закону України «Про виконавче провадження» може винести такі постанови:
- Про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України;
- Про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами;
- Про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєюта охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
- Про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві полювання.
Найбільш впливовими методами на сьогодніє винесення постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України. Державному виконавцю, при виникненні заборгованості, достатньо винести та подати постанову до Адміністрації Державної прикордонної служби України, що і буде причиною в обмеженні виїзду боржника за кордон.
Не варто також забувати і про питаннящодо виїзду неповнолітньої дитини за межі України. Тепер, це рішення приймається тим із батьків, з яким за рішенням суду, або за висновком органу опіки та піклування проживає неповнолітня дитина. Для реалізації цього права, стягувачу,відповідно до частини 5 статті 157 Сімейного кодексу України, потрібно звернутись до державного виконавця, для видачі довідки про наявності заборгованості зі сплати аліментів,сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, а для дітей, що мають інвалідність або є важкохворими чи отримали тяжкі травми - три місяці, яка слугуватиме підставою, для виїзду за межі країни, неповнолітньою дитиною, терміном до одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
