Новини ОДПІ
Звітність з єдиного внеску у прикладах від ДФС
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що ДФС України надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄВ фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.
Так, визначено платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Обов’язки платників ЄВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону №2464, згідно з приписами якої платник ЄВ зобов’язаний:
- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ;
- подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону №2464 фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Оскільки Законом №2464 встановлено, що сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування ЄВ, обов’язкові для сплати фізичним особам підприємцям, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄВ за календарний рік, щоквартально складають 2 457,18 грн (3 723,00 грн х 22 % х 3 міс.).
Річна сума ЄВ за 2018 рік не може становити менше ніж 9 828,72 грн (2 457,18 грн х 4 квартали) для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄВ весь календарний рік.
При сплаті ЄВ та відповідно при відображенні нарахованих сум ЄВ у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку в органах доходів і зборів як платник ЄВ.
Розрахунок фізичними особами - підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводиться до 10 лютого наступного року за даними податкової декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням вже сплаченого ними щоквартально протягом 2018 року ЄВ.
Більш детально щодо сплати ЄВ за 2018 рік та подання річної звітності з прикладами заповнення йдеться у листі ДФС України від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-17.
Електронний документ: коли вважати оригіналом
Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону №851).
Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) регулюються відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів (частина третя ст. 6 Закону №851).
Водночас ст. 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155.
При надсиланні електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Разом з тим, ст. 8 Закону №851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.
Одним із обов’язкових реквізитів електронного документа є електронна позначка часу.
Електронна позначка часу – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2155).
Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону №851).
Таким чином, оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Експорт товарів: які операції будуть звільнені від ПДВ
Відповідно до п. п. «а» п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість (далі – ПДВ) за нульовою ставкою.
Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ.
При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:
- до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);
- операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);
- до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:
- з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
- з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозділ 2 розділ ХХ ПКУ).
Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
На Тернопільщині - понад 57,6 тис. суб’єктів господарювання
На кінець 2018 року в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області на обліку перебувало 57 637 основних платників податків. Більшість із них - представники малого бізнесу. Так, на теренах Тернопілля було 34 646 приватних підприємців, що на 22 більше, ніж у 2017 році. Трохи менше є на обліку юридичних осіб, а це 22 991 суб’єкт господарювання. Їхня кількість порівняно з січнем-груднем 2017 року зросла на 847.
Впродовж минулого року взяли на облік 5 626 платників податків, з них 1 051 юридична особа та 4 575 приватних підприємців. У 2018 році припинили діяльність 4 699 платників податків, з яких 337 юросіб та 4 362 підприємці.
