Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПІ

Дата: 01.02.2019 12:07
Кількість переглядів: 369

Фото без опису

Звітність з єдиного внеску у прикладах від ДФС

Кременецьке  управління  ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що ДФС України надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄВ фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Так, визначено платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Обов’язки платників ЄВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону №2464, згідно з приписами якої платник ЄВ зобов’язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ;

- подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону №2464 фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Оскільки Законом №2464 встановлено, що сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування ЄВ, обов’язкові для сплати фізичним особам підприємцям, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄВ за календарний рік, щоквартально складають 2 457,18 грн (3 723,00 грн х 22 % х 3 міс.).

Річна сума ЄВ за 2018 рік не може становити менше ніж 9 828,72 грн (2 457,18 грн х 4 квартали) для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄВ весь календарний рік.

При сплаті ЄВ та відповідно при відображенні нарахованих сум ЄВ у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку в органах доходів і зборів як платник ЄВ.

Розрахунок фізичними особами - підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводиться до 10 лютого наступного року за даними податкової декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням вже сплаченого ними щоквартально протягом 2018 року ЄВ.

Більш детально щодо сплати ЄВ за 2018 рік та подання річної звітності з прикладами заповнення йдеться у листі ДФС України від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-17.

 Електронний документ: коли вважати оригіналом

Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону №851).

Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) регулюються відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів (частина третя ст. 6 Закону №851).

Водночас ст. 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155.

При надсиланні електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Разом з тим, ст. 8 Закону №851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Одним із обов’язкових реквізитів електронного документа є електронна позначка часу.

Електронна позначка часу – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2155).

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону №851).

Таким чином, оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Експорт товарів: які операції будуть звільнені від ПДВ

Відповідно до п. п. «а» п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість (далі – ПДВ) за нульовою ставкою.

Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

- до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

- операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);

- до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

- з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

- з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозділ 2 розділ ХХ ПКУ).

Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

На Тернопільщині - понад 57,6 тис. субєктів господарювання

На кінець 2018 року в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області на обліку перебувало 57 637 основних платників податків. Більшість із них  - представники малого бізнесу. Так, на теренах Тернопілля було 34 646 приватних підприємців, що на 22 більше, ніж у 2017 році. Трохи менше є на обліку юридичних осіб, а це 22 991 суб’єкт господарювання. Їхня кількість порівняно з січнем-груднем 2017 року зросла на 847.

Впродовж минулого року взяли на облік 5 626 платників податків, з них 1 051 юридична особа та 4 575 приватних підприємців. У 2018 році припинили діяльність 4 699  платників податків, з яких 337 юросіб та 4 362 підприємці.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь