Новини ОДПІ
Безоплатно отримані товари: визначаємо дохід підприємця «спрощенця»
Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Зокрема, згідно з п. п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору .
З огляду на зазначене, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому звичайні ціни визначаються відповідно до положень п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Загальна система оподаткування: таксі і застосування РРО
Згідно із п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Електронний таксометр – це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону).
Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Як заповнити розрахунок коригування, коли обсяг постачання у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, вказано невірно
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
При складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій та графи 4 (одиниця виміру товару/послуги, умовне позначення (українське), 5 (код), 6 (кількість (об’єм, обсяг)) та 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) не заповнюється, а у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.
Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307.
Отже, при складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій, в якій зазначено помилковий обсяг постачання, платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком «обнуляє» показники рядка, що підлягають коригуванню. При цьому у графі 1 зазначається №з/п рядка податкової накладної, що коригується, у графі 2 зазначається відповідна причина коригування («Зміна ціни, «Зміна кількості». «Зміна номенклатури». «Повернення товару або авансових платежів»).
Другим рядком, якому присвоюється номер, наступний за останнім номером рядка податкової накладної, зазначаються правильні показники.
Щороку – на прощу до Зарваниці
Уже традиційною на початку липня стала щорічна професійна проща працівників Державної фіскальної служби у Марійському духовному центрі Зарваниця. Цьогоріч участь у паломництві взяли службовці та ветерани органів фіскальної служби Тернопільської та Івано-Франківської областей.
Розпочалося проща спільною молитвою у Соборі Зарваницької Матері Божої. Прочани взяли участь в Архиєрейській Літургії, яку очолив єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян. Після Богослужіння владика Йосиф привітав усіх працівників та наголосив, що своїм служінням вони можуть змінювати світ і примножувати добро.
Від імені архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Василія Семенюка адміністратор Собору Зарваницької Матері Божої о. м. Дмитро Квич подякував за численність та жертовність працівників фіскальної служби, які прибули до чудотворного місця. Опісля відбулося освячення води, паломники молилися на Хресній дорозі та відвідали храми Марійського духовного центру.
