Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПІ

Дата: 27.03.2019 12:57
Кількість переглядів: 343

Фото без опису

На Тернопільщині за елітні авто сплатили понад 712 тис. грн податку

Впродовж січня-лютого цього року платники податків Тернопілля сплатили 712,2 тис. грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 251,6 тис. грн або на 54,6 відсотків.

Майже 70 відсотків цієї суми спрямували суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи. Вони сплатили 496,2 тис. грн транспортного платежу, а це на 47,5 тис. грн більше, ніж очікувалось. До показника минулорічного періоду це плюс 108,1 тис. грн або 27,9 відсотків.

Фізособи з початку 2019 року перерахували до бюджету 216,1 тис. грн транспортного податку, що перевищило очікувані надходження на 141,1 тис. гривень. Порівняно з відповідним минулорічним періодом сплата зросла у півтора рази або на 143,5 тис. гривень.

Принагідно нагадуємо, що статтею 267 Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Оскільки цьогоріч встановлено новий розмір "мінімалки" - 4173 грн, змінився і прохідний поріг для "елітних" автомобілів: тепер його розмір становить 1 564 875 гривень (або орієнтовно 55 888 доларів США). Платниками цього податку є власники таких автомобілів.

Всі автомобілі (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, входять до переліку, що розміщений на сайті Мінекономрозвитку.

Отже, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля (з врахуванням округлення), то автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком. 

Якщо ж такої базової моделі автомобіля в Переліку немає, транспортний податок з нього сплачувати не треба. В такому випадку вважається, що його середньоринкова вартість дійсно стала меншою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва: можливість подання з уточненими показниками

Відповідно до п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
     У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, не передбачає її подання з уточненими показниками.

Проте електронний формат розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва передбачає встановлення статусу розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий».

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).

Відповідно до затвердженої форми декларації платника єдиного податку четвертої групи розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є невід’ємною частиною податкової декларації (примітка 11 до форми декларації платника єдиного податку четвертої групи).

Отже, подання уточнюючого розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва окремо від податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи не передбачено.

Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки що міститься у раніше поданому розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, може заповнити та подати уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючої декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Термін для перерахування до бюджету ПДФО з виплачених доходів, в тому числі при нарахуванні оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

При цьому якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п. п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Термін для сплати оскарженого в суді грошового зобов’язання

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

При поданні апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь