Оподаткування подарунку від фірми

Дата: 06.03.2018 14:01

Кількість переглядів: 467

Оподаткування подарунку від фірми

Згідно з п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Водночас п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

З 1 лютого 2018 року інформаційна система «єдине вікно»

обов’язкова до  використання підприємствами і державними органами

«Єдине вікно» – це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через митний кордон України та про результати проходження ним необхідних видів контролю.

Урядом схвалено рішення про запровадження з 1 лютого 2018 року обов’язковості використання підприємствами і державними органами інформаційної системи «єдиного вікна» під час здійснення електронного декларування товарів, які підлягають державним видам контролю.

Обов’язкове застосування Порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» з 1 лютого 2018 року має на меті:

- поставити в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою;

- забезпечити проведення державних контролів не «на папері», а насправді;

- надати змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей.

Водночас за результатами аналізу Державною фіскальною службою України проблемних питань, що можуть виникати при обов’язковому застосуванні принципу «єдиного вікна» під час здійснення електронного декларування Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 січня 2018 року №44, відповідно до якої до 31 січня 2019 року рішення про здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів приймається підприємством у випадку:

- ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових відправленнях або у міжнародних експрес-відправленнях, а також у разі переміщення товарів транзитом;

- вивезення за межі митної території України товарів, які перетинають митний кордон іншим, ніж автомобільний, видом транспорту;

- декларування товарів в місцях митного оформлення, які перебувають менше 90 днів у переліку місць митного оформлення товарів, в яких застосовується принцип «єдиного вікна».

До податкової із документом, що посвідчує особу

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР) (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки №1ДР, Заяви про внесення змін до Державного реєстру №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розділу VII та п. 3 розділу IX Положення). Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу (п. 9 розділу VII Положення).

Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки при поданні заяв за ф. №1ДР, №5ДР та для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізичній особі необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, то подання таких заяв в електронному вигляді не є можливим.

З початку року співробітники податкової міліції Тернопільщини вилучили фальсифікованого алкоголю на суму майже 1 мільйон гривень

Брифінг на тему «Подолання тіньового ринку обігу підакцизних товарів» відбувся сьогодні в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області. Про результати роботи відомства щодо боротьби з незаконним обігом товарів підакцизної групи представникам ЗМІ розповіли в.о. начальника оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області Олег Дурняк та заступник начальника управління – начальник штабу оперативного управління  ГУ ДФС у Тернопільській області Юрій Парило.

«Вже з початку 2018 року в ході проведення операції «Акциз-2018» з  незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на загальну суму понад 2,2 млн грн, в тому числі 560 літрів спирту, 3 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв, 2,1 тис. пачок тютюнових виробів, 14,3 тонни пально-мастильних матеріалів,  - зазначив Олег Дурняк. Нещодавно співробітники оперативного управління та слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду провели 5 обшуків за місцем зберігання, збуту незаконно виготовленої алкогольної продукції, розлитої у тару типу «Bag-in-Box» та «Tetra-Pack», та у транспортних засобах, якими здійснювалось транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв до місць збуту. За результатами вжитих заходів працівники податкової міліції області запобігли потраплянню в торгову мережу партії фальсифікованих алкогольних напоїв в кількості 2570 літрів. Загальна вартість вилучених з незаконного обігу підакцизних товарів становить 980 тис. гривень».

Завдяки вилученню вищевказаних підакцизних товарів вдалось запобігти втратам бюджету від ненадходження акцизного податку більш як на 130 тис. грн.

Працівники податкової міліції області також вказали два ключових моменти, на які слід звертати увагу споживачам при купівлі алкоголю: марка акцизного податку та тара, в яку розлито алкоголь.

Щодо марки  акцизного податку, то перш за все потрібно звернути увагу на наявність захисного елемента - голограми. Зазвичай на підроблений алкоголь наклеюють акцизні марки з голограмами у вигляді звичайної сріблястої смужки, тоді як на оригінальній голограмі нанесені зображення малого герба та напису «Україна». По-друге, написи на акцизній марці, зображення, лінії повинні бути чіткими, а не розмитими.

Пляшка повинна бути новою, щільно закоркованою,  щоб не було навіть незначного протікання алкоголю, етикетка без потертості, надривів та пошкоджень. Необхідно звернути на дату розливу на пляшці (етикетці), більшість заводів-виробників проставляє дату розливу на коркові, ці дати повинні співпадати. В пляшці не повинно бути жодних сторонніх домішок. Особливу увагу необхідно звертати на пляшки без «дозаторів», оскільки через зручність наливу та закорковування вони найчастіше використовуються зловмисниками.

Споживачам потрібно пам’ятати, що фасування горілчаних виробів у так звані «Bag-in-Box» та «Tetra-Pack» (пластикові упаковки, поміщені в картонну тару) законодавством України заборонене.

Про передбачену законодавством кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність за незаконне виготовлення та реалізацію підакцизної продукції присутнім на брифінгу розповів Юрій Парило.

Так, у разі притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів порушнику загрожує штраф у сумі від 17 до 34 тисяч гривень. Якщо ж ним здійснюватиметься незаконне виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів, або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, сума штрафу може зрости до 170 тисяч гривень. У будь-якому випадку незаконно виготовлена продукція та обладнання для її виготовлення будуть конфісковані.

А якщо незаконне виготовлення підакцизних товарів здійснювалось з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, або їх збут призведе до отруєння людей, порушнику загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Тобто злочини, пов’язані із незаконним виготовленням підакцизних товарів, за ступенем суспільної небезпеки стоять на одному рівні із такими злочинами, як вбивство через необережність, доведення до самогубства чи погроза вбивством. І це абсолютно виправдано, оскільки, як свідчить практика, у більшості випадків фальсифікат виготовляється в антисанітарних умовах у непристосованих для цього приміщеннях (підвалах, гаражах тощо).

Досить сувора відповідальність передбачена і за вчинення злочинів, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, придбанням, перевезенням підроблених марок акцизного податку з метою їх подальшого використання під час збуту підакцизних товарів або власне збут підроблених марок акцизного податку – позбавлення волі на строк від 3 до 12 років. Такі злочини поставлені в один ряд із підробкою грошей.

« повернутися