Служба у справах дітей застерігає: Жорстоке ставлення до дітей породжує жорстокість між дітьми
Сім'я - це первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро. Вона, як основний елемент суспільства, була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку.
Майбутнє кожної людини і людства в цілому потенційно залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист безумовно є основним завданням сучасників, у вирішенні якої має бути зацікавленим все світове співтовариство.
Деякі батьки і уявлення не мають про особисті права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, про Закон України «Про попередження насильства у сім’ї». Тому легко порушують права дітей. Треба казати про те, що їхні права завжди порушувались, адже до дітей не ставилися як до самостійної особистості. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне і зараз визнавати ці права, бо бояться великої відповідальності, а також звикли до старих канонів виховання.
Дуже часто дорослі і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини. Дітям і дорослим не завадить знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають.
Над дитиною здійснено насилля якщо: їй нанесли побої; її здоров'ю завдали шкоди; порушили її статеву недоторканість й статеву свободу; якщо залякували: їй вселяли страх за допомогою дій, жестів, поглядів; використовували для залякування свій зріст, вік; на неї кричали; їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам, іншим).
До жорстокого ставлення також відноситься використання при цьому громадських інститутів: релігійною організацією, судом, міліцією, школою, спецшколою для дітей, притулком, родичами, психіатричною лікарнею і т.д.
Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоляцію: контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.
Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо: її принижують, використовують образливі прізвиська; її використовують як довірену особу; при спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність; дитину соромлять; дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків.
Над дитиною здійснено економічне насилля якщо: не задовольняються її основні потреби; контролюється його поведінка за допомогою грошей; дорослими розтрачуються сімейні гроші; дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків.
До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують погрози: кинути її; погрози самогубства; погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам.
До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї: обходяться з дитиною, як з підлеглим чи слугою; відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі (про відвідини її батьками, опікунами, тощо); дитину перебивають під час розмови.
Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї регулюється Статтею 15 ЗУ «Про попередження насильства у сім’ї». Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Але це ще не все… Важливо пам'ятати, жорстоке ставлення дорослих до сім'ї, дітей породжує жорстоку поведінку дітей. Тому в нашому суспільстві часто зустрічаються випадки жорстокого поводження між однолітками, нелюдське поводження з тваринами. Шановні батьки, за вчинки своїх дітей відповідайте самі і не перекладайте відповідальність на вчителя, вихователя чи ще будь-кого.
За даними правозахисників, найчастіше діти говорять, що страждають від образ та побиття, а вчителі кажуть, що часто помічають приниження учнів один одним. Також діти зазначають, що агресорами в школі часто виступають декілька учнів разом. Проблеми насильства, мабуть, однакові для шкіл усього світу, але підходи і рівень їх вирішення різні.
Сьогодні насильство — явище досить розповсюджене. Це призводить до того, що проблема «вибухає» рецидивами: це суїциди серед дітей, це побиття та інші випадки, які ми спостерігаємо, чуємо про них і бачимо з екранів телевізорів.
Ставлення до дітей - міра духовності людини. Шановні дорослі, ми з вами повинні розуміти усю повноту своєї відповідальності перед дітьми, суспільством, нашим майбутнім. Добрі, терпеливі, милосердні батьки виховають таких і дітей.