Новини ОДПІ
Складаємо розрахунок коригування для виправлення помилок, які з’явилися при коригуванні показників податкової накладної, і в результаті проведення яких підсумкові показники податкової накладної дорівнюють нулю
Після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті таких коригувань кількість та/або обсяг дорівнюють нулю, але при здійсненні коригувань платник відображав:
1) коригування ціни у графі 8 замість графи 9 розрахунку коригування;
2) коригування кількості у графі 10 замість графи 7 розрахунку коригування.
З метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, необхідно скласти розрахунок коригування до податкової накладної, за допомогою якого виправити такі помилки.
Виправлення таких помилок здійснюється лише шляхом "обнулення" (сторнування) рядків податкової накладної, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (нульові значення ціни при наявності кількості товару/послуги або нульове значення кількості при наявності обсягу товару/послуги).
Додавання нових рядків податкової накладної при здійсненні такого коригування не відбувається.
Одним розрахунком коригування можна виправити тільки один рядок податкової накладної, тобто в такому розрахунку коригування може бути тільки один рядок.
Якщо податкова накладна містить кілька рядків з аналогічною помилкою, які підлягають виправленню таким чином, складається окремий розрахунок коригування до кожного з таких рядків податкової накладної.
В такому розрахунку коригування:
- у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
- у графі 2 в залежності від ситуації зазначається причина коригування "Зменшення обсягу при нульовій кількості" або "Зменшення кількості при нульовому обсягу";
- значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
- у разі зазначення у графі 2 причини коригування "Зменшення кількості при нульовому обсягу" у графі 7 зі знаком "–" зазначається значення кількості, що залишилось в результаті попереднього коригування;
- у разі зазначення у графі 2 причини коригування "Зменшення обсягу при нульовій кількості" у графі 13 зі знаком "–" зазначається обсяг, що залишився в результаті попереднього коригування;
- графи 8–12 не заповнюються.
Нюанси нарахування єдиного внеску членами фермерського господарства
Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно із змінами, внесеними Законом №2148, члени фермерського господарства, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Оскільки для членів фермерського господарства базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, а зазначені виплати не є доходом (прибутком), отриманим від діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати єдиний внесок із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами для таких осіб чинним законодавством не передбачений.
Зібралися за кордон: що відноситься до особистих речей
Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі - МКУ) до особистих речей належать товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам.
Частиною першою ст. 369 МКУ встановлено, що особисті речі, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу контролюючого органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою ст. 319 МКУ.
Згідно з частиною першою ст. 370 МКУ до особистих речей відносяться:
1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
7) бінокль;
8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
10) один переносний радіоприймач;
11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
12) один переносний телевізор;
13) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
14) одна переносна друкарська машина;
15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
18) одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
20) годинники у кількості не більше двох штук;
21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.
При ввезенні на митну територію України громадянами особистих речей в обсягах, що перевищують критерії, встановлені ст. 370 МКУ, їх митне оформлення здійснюється у відповідності до ст. 374 МКУ зі сплатою передбачених законодавством податків, а у разі їх вивезення – відповідно до норм ст. 371 МКУ зі сплатою вивізного мита у випадках, передбачених законодавством.
Також у міжнародних поштових та експрес-відправленнях особисті речі переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга ст. 369 МКУ).
У Центрах обслуговування платникам Тернопільщини надали понад 69 тисяч адмінпослуг
У першому півріччі цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 215 551 платник податків Тернопільщини. Фахівці надали відвідувачам 69 402 адміністративні послуги, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів ЦОП зменшилась на 15 814 осіб, однак кількість наданих послуг збільшилася на 16 385.
Із загальної кількості 69 402 адміністративних послуг Тернопільською ОДПІ надано 23 525 (33,9%), Бучацькою ОДПІ – 16 791 (24,2%), Кременецькою ОДПІ – 13 165 (19,0%), Чортківською ОДПІ – 12 934 (18,6%), ГУ ДФС в області – 2 881 (4,2%).
У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 31 692 фізичним особам або 45,7%. Також значну кількість послуг було надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 19 139 (27,6%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 3 412 (4,9%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 3 302 (4,8%).
За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 7 123 платників податків.
Крім того, у залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою з початку року скористалися 45 платників податків.