Новини ОДПІ
Де можна знайти Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ?
Відповідно до п. п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.
Винагорода за договором цивільно-правового характеру: оподаткування доходу нерезидента ПДФО
Відповідно до п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.
При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.
Використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації: відповідальність для платника
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року №11.
Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.
Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у таких розмірах:
- вчинене вперше – 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (послуг).
Крім того, відповідно до ст. 155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим.1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Тернопільська митниця співпрацює із зарубіжними колегами
З початку цього року працівники Тернопільської митниці ДФС з метою перевірки автентичності документів, поданих до митного контролю та митного оформлення, до уповноважених митних органів іноземних держав направили 5 запитів.
Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами отриманих матеріалів від митних органів іноземних країн митницею порушено 52 справи про порушення правил за ознаками ч.1, ч.2 ст. 483 Митного кодексу України та 21 справу за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.
Варто нагадати, що згідно з ст. 483 Митного кодексу України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. При повторному протягом року правопорушенні передбачено штраф в розмірі 200 відсотків вартості таких товарів.
Ст. 485 Митного кодексу України передбачено за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
