Новини ОДПІ
Загублений кредит з терміном понад 1095 днів не підлягає відновленню
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Отже, суми ПДВ відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 1095 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 1095 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
Таким чином, суми ПДВ відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 1095 календарних днів з дати складання, платник податку вже не може включити до податкового кредиту.
У січні Тернопільська митниця ДФС спрямувала до бюджету майже 100 млн гривень
У січні 2018 року Тернопільською митницею ДФС до Державного бюджету України мобілізовано 95,8 млн грн. Це на 39,5 млн грн або на 70% більше порівняно з січнем 2017 року року.
Зокрема, сплачено 83,7 млн грн податку на додану вартість, 9,2 млн грн мита та 2,7 млн грн акцизного податку. Також перераховано 153,1 тис. грн плати за здійснення митних формальностей та інших надходжень.
Найбільший вплив на зростання надходжень у січні мало ввезення легкових автомобілів громадянами (сплачено 12 млн грн). Вагомий вплив мало також сезонне збільшення обсягів митного оформлення риби та морепродуктів, а також ввезення (в тому числі і випуск зі складів тимчасового зберігання) сільськогосподарської техніки та комплектуючих до неї.
Товари, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків:
- легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 11,6 млн грн, в січні 2017 року – 10,6 млн грн);
- риба морожена товарної позиції 0303 згідно з УКТЗЕД (сплачено 8 млн грн, протягом звітного періоду минулого року – 5,1 млн грн);
- сік яблучний концентрований товарної позиції 2009 згідно з УКТЗЕД (сплачено 4,6 млн грн, в минулому році не імпортувався).
Отримані кошти на спрощеній системі оподаткування враховують до об’єкта оподаткування податком на прибуток
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Згідно з п. п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Таким чином, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
На «гарячій лінії» про декларування доходів
У Кременецькій ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо порядку декларування доходів громадян. На запитання платників відповідала завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб Наталя Петровська.
Чи має право чоловік скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює, а квитанції оформлені на її ім`я?
Відповідно до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.
Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у т.ч.усиновленні.
З метою використання права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім`ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суму коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, чеки, касові ордери), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньою особою, яка звертається за податковим кредитом.
Як оподатковується у 2018 році нецільова благодійна допомога?
Сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 році не перевищує 2470 грн., не включається до оподаткованого доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у формі №1 ДФ за ознакою доходу «169».
Перевищення суми допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором – 1,5%.
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку ф.№1 ДФ за ознакою доходу «127».
При цьому у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб`єкта господарювання платник податків зобов`язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, у випадку якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.
Як отримати податкову знижку за навчання, вартість якого оплачена одним платіжним документом за один навчальний рік, семестри якого припадають на два різні календарні роки?
Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включені до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.
