Новини ОДПІ
Святковий чи вихідний день: чи буде право на реєстрацію податкової накладної
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Чи має право підприємець – платник єдиного податку третьої групи зменшити свій оподатковуваний дохід на суму сплаченого єдиного внеску?
Згідно з п. 292.10 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
Підпунктом 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку, зокрема третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – Порядки).
Відповідно до вимог Порядків платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів не відображають сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів і витрат у графі 5 розділу ІІ «Витрати» відображають суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не зменшується на суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків
Кременецька ОДПІ повідомляє, що ДФС України надала роз’яснення з приводу звернень від випускників вищих навчальних закладів, в яких повідомляється, що вищими навчальними закладами проводиться перевірка достовірності реєстраційних номерів облікових карток платників податків на предмет відповідності даті народження чи статі і висуваються вимоги щодо зміни податкового номера. Як було з'ясовано, така перевірка здійснюється при оформленні дипломів і внесення відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків до єдиної державної електронної бази з питань освіти (реєстр документів про вищу освіту).
Так, відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 глави 6 Розділу П ПКУ всі фізичні особи - платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру.
ПКУ встановлено, що порядок формування реєстраційного номера та форма документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, визначаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням визначено структуру реєстраційного номера облікової картки платника податків:
XXXXXNNNNК, де: ХХХХХ - порядковий номер реєстрації дня народження фізичної особи (для однієї дати народження може бути надано два і більше порядкових номерів); М№{М - порядковий номер облікової картки; К -контрольний розряд.
При виявленні помилок, порушень чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо, допущення при реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до Державного реєстру. Після виправлення помилок реєстраційний номер облікової картки платника податків не змінюється.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі - Картка платника податків, або дані про такий номер з Державного реєстру, внесені до паспорта відповідно до Положення.
Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДФС. Інші державні органи, установи та організації не мають повноважень надавати висновки щодо дійсності або його відповідності даті народження або статі, витребувати додаткові підтвердження або вимагати чи рекомендувати здійснити заміну такого номера.
Заміна реєстраційного номера облікової картки платника податків може мати негативні наслідки як для ведення Державних реєстрів, до яких він включається, так і для самих громадян (наприклад для персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді України, при оформленні субсидій), у тому числі при укладенні договорів (оформленні спадщини, кредитів, нерухомого майна, земельної ділянки, транспортних засобів, тощо).
Так, відповідно до пункту 70.12 статті 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Враховуючи викладене, просимо врахувати дане роз'яснення до відома вищих навчальних закладів та припинити практику перевірки достовірності реєстраційного номера і його формування.
Крім того, повідомляємо, що на сьогодні діє Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків на запити суб'єктів інформаційних відносин, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 №1007 (далі - Порядок №1007).
Порядок №1007 регламентує правила проведення ДФС підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру на запити суб'єктів інформаційних відносин та надання відповідей на такі запити. З огляду на зазначене, при необхідності, перевірки достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків, таку перевірку пропонуємо запровадити шляхом інформаційної взаємодії відповідно до Порядку №1007.
Бізнес Тернопільщини отримав 205 млн грн відшкодованого ПДВ
У першому півріччі цього року 74 суб’єкти господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 220 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 206 млн гривень.
Станом на початок липня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 205 млн грн ПДВ, тоді як минулого року відшкодовано 195 млн гривень.
Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 57 млн гривень, з них 46 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду.
