Новини ОДПІ
Керівник або головний бухгалтер тимчасово відсутні: порядок підписання податкової звітності
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) втратив чинність Закон України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон №852).
До приведення законодавства у відповідність із Законом №2155 закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону №2155.
Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону №852 до набрання чинності Законом №2155, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом №2155.
Електронні дані з накладеним ЕЦП, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом №2155 електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом №2155.
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Пунктом 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.
Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку (п. 11 розд. ІІІ Порядку).
Згідно з п. 12 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються ЕЦП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – ЕЦП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – електронна печатка (за наявності).
Відповідно до абзацу другого п. п. 48.5.1 п. 48.1 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку, тому, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника або головного бухгалтера, подаються посилені сертифікати відкритих ключів (кваліфіковані сертифікати відкритих ключів) шляхом направлення Повідомлення на всіх відповідальних осіб платника податків, які мають право відповідного підпису.
Вид діяльності заборонено для ведення спрощеної системи оподаткування: чи є підставою для відмови у такій реєстрації
Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (юридичним особам) бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку відповідно до п. п. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не здійснюються.
Які валютні операції здійснюються за наявності ліцензії Національного банку України?
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Згідно із п. 2 ст. 9 Закону № 2473 небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:
1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;
2) переказ коштів;
3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
5) інші валютні операції, визначені НБУ.
У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.
Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону №2473 оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.
Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково (п. 4 ст. 9 Закону №2473).
У травні працевлаштували 6 тис. працівників
Протидія нелегальній зарплаті, дотримання законодавства про оплату праці – проблема, якій на Тернопільщині фахівці фіскальної служби спільно з органами місцевого самоврядування приділяють особливу увагу. Адже, за умови легального працевлаштування, з одного боку, мешканці регіону отримують соціальні гарантії, а, з іншого, місцеві громади – надходження з податку на доходи фізичних осіб.
Так, з початку 2019 року проводилась роз’яснювальної роботи із керівниками підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати та податкових платежів. Отож, вони виплатили 2,5 млн грн заборгованої зарплати, а до місцевих скарбниць спрямували 1,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Крім цього, боржники сплатили 900 тис. грн єдиного соціального внеску.
Також у чіткій взаємодії з органами місцевої влади з питань контролю за додержанням законодавства про оплату праці провели роз’яснювальну роботу із керівниками 442 підприємств. Після цього 418 (95%) суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Тому додаткові надходження до бюджетів склали 1,5 млн грн, з яких 700 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 800 тис. грн єдиного внеску.
До платників податків, які виплачували заробітну плату та інші доходи громадянам із порушеннями вимог податкового та іншого законодавства (єдиний внесок), застосовували заходи контролю. Впродовж січня-травня 2019 року провели 29 перевірок суб’єктів господарювання-юридичних осіб та 9 перевірок приватних підприємців. Порушникам нарахували 5,7 млн грн платежів -- штрафних санкцій та пені, з них 3,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 2 млн грн єдиного соціального внеску та 500 тис. грн військового збору.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи в травні додатково оформили трудові відносини із понад 6 тис. найманих працівників.
