Новини ОДПІ
Увага! Змінено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 29 травня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 №423 «Про внесення змін до постанови КМУ від 13 липня 2016 року №440» якою внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок).
Зокрема, змінами передбачено, що реєстраційна заява за формою №1-РН та документи, які додаються до неї для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), розглядають протягом 3 робочих днів з дня їх отримання. До змін було 14 календарних днів.
У новій редакції викладено реєстраційну заяву платника податку за формою №1-РН, яку подають для реєстрації, змін або виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій та передбачено зазначення відомостей щодо місцезнаходження неприбуткової організації.
Крім того, неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру. Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
Витяг безоплатно надається протягом трьох робочих днів та міститиме відомості про неприбуткову організацію або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі.
Звертаємо увагу, що усі записи до Реєстру вносяться контролюючим органом на підставі прийнятих рішень, тому навіть за відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви приймає відповідне рішення про включення (повторне включення) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості, із внесенням запису до Реєстру, але без спрямування неприбутковій організації примірника такого рішення.
Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 25.06.2019 №20139/7/99/99-15-02-01-17.
Розрахунок коригування для податкової накладної без факту здійснення господарських операцій
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, при складанні податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Варто звернути увагу на обов’язкові реквізити акцизної накладної
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до абзацу п’ятого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу - акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
- можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
- обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.
На Тернопільщині сплатили майже 41 мільйон гривень податку на нерухомість
Впродовж шести місяців цього року суб’єкти господарювання та громадяни Тернопілля сплатили 40 млн 774,6 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем-червнем 2018 року надходження цього платежу зросли на 8 млн 380,2 тис. грн або на 25,9 відсотка.
Варто зазначити, що юрособи сплатили 32 млн 542 тис. грн податку на нерухомість, що на 7 млн 428,8 тис. грн більше, ніж торік. Фізичні особи цьогоріч перерахували до місцевих бюджетів 8 млн 232,6 тис. грн цього платежу, що на 951,4 тис. грн більше порівняно з першим півріччям минулого року.
Лише у червні 2019 року платники сплатили 7 млн 359,2 тис. грн податку на нерухомість. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 318,7 тис. гривень.