Новини ОДПІ
Грошові зобов’язання оскаржують: чи відмовлять контролери у видачі довідки про відсутність заборгованості?
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 (далі – Порядок №733), який визначає механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Відповідно до п. 5 Порядку №733 перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.
За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.
Пунктом 8 Порядку №733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Тобто підставою для відмови у наданні Довідки є наявність у платника податків за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи на дату формування Довідки.
У той же час форма заяви на видачу Довідки, встановлена додатком 2 до Порядку №733, передбачає інформування платником податків про триваючий процес оскарження в адміністративному або судовому порядку суми грошового зобов’язання шляхом проставляння відповідної позначки.
Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній: визначаємо рентну плату
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання – водокористувачів. Відповідно до п. п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п. п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
При перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Інформація про зареєстровані/скасовані РК: як отримати суб’єкту господарювання
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) розрахункова книжка – це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), розроблено відповідно до ст. 8 Закону.
Згідно з п. 4 глави 1 розд. ІІІ Порядку реєстрація першої розрахункової книжки (далі – РК) в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю (далі – ГО) або на РРО, другої та наступних – на підставі реєстраційної заяви. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.
При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою.
Скасування РК здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему ГО або на РРО.
Пунктом 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку встановлено, що на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована.
РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.
Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в РК.
При втраті РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Згідно з п. 11 глави 2 розд. ІІІ Порядку використані РК зберігаються суб’єктом господарювання відповідно до вимог пункту 6 статті 3 Закону, а саме – протягом трьох років після їх закінчення.
Отже, реєстрація, облік, застосування РК згідно з вимогами Порядку ведеться у прив’язці до КОРО. Дані щодо фіскальних номерів КОРО, дати реєстрації/скасування реєстрації КОРО, номера останньої КОРО оприлюднюються ДПС відповідно до вимог п. 13 глави 1 розд. ІІ Порядку у відкритій частині Електронного кабінету за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro.
Податку на прибуток – плюс 16,6 млн гривень
Упродовж січня-серпня 2019 року платники податків Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 195,3 млн грн податку на прибуток. Понад 89 відсотків від надходження отримав державний бюджет та 11 відсотків – місцеві, а це відповідно 174,5 млн грн та 20,8 млн гривень. Сума сплаченого платежу перевищила очікувані надходження на 9,5 відсотка. Відтак бюджет додатково отримав 16,6 млн грн податку на прибуток підприємств.
До загального фонду зведеного бюджету у січні-серпні цього року суб’єкти господарювання сплатили 4,2 млн грн частини чистого прибутку ( доходу) господарських організацій.
У серпні цього року до зведеного бюджету бізнес спрямував 37,2 млн грн податку на прибуток, що на 3,4 відсотка перевищило очікування. Тож бюджети додатково отримали 1,2 млн гривень.
