Новини ОДПІ
Тимчасово відсутній керівник або головний бухгалтер: порядок підпису електронної звітності
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.
Згідно з абзацом другим п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі кваліфікованого електронного підпису платника податку.
Відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку №557, для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача, якому надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – електронна печатка (за наявності) (п. 12 розд. ІІІ Порядку №557).
Винагорода за цивільно-правовими договорами: термін сплати ЄВ роботодавцем
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону №2464, є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).
Згідно з абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону №2464 роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону №2464, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. Разом з тим фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону №2464).
Враховуючи вищезазначене, роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.
Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.
Чи можна коригувати залишки пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі?
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового (далі – Заявка) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) визначений п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (далі – Порядок).
Пунктом 10 розд. VII та п. 10 розд. VIII Порядку визначено, зокрема, що у заявках на поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового (далі – заявка) обов’язково зазначається уніфікований номер акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового.
Таким чином, формою заявки не передбачена можливість поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі.
Поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового можливе виключно на акцизному складі.
Що треба знати, щоб отримати публічну інформацію
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління обслуговування платників Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Крисоватий під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо права на доступ до публічної інформації.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. За якою формою подають запит?
Відповідь: Для спрощення процедури оформлення письмового запиту на інформацію запитувач може використати відповідну форму, якою володіють органи ДПС. Її можна отримати в податкових органах ДПС або на офіційному порталі ДПС у розділі «Публічна інформація».
Питання 2. Як подати запит до податкової?
Відповідь: Запитувач може заповнити в електронному вигляді Форму запиту на офіційному порталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного порталу ДПС.
Запит на інформацію може бути подано запитувачем особисто до органу ДПС в робочий час згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, установленими для органів ДПС.
У Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.
Питання 3. В які терміни має бути надана відповідь на запит?
Відповідь: Відповідь на запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Питання 4. Ситуація, направлено запит, але податковий орган не володіє запитуваною інформацією. Що тоді із запитом?
Відповідь: Розпорядник інформації (у даному випадку податкова), який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Тобто вас мають обов’язково інформувати про це.
Питання 5. Контролюючий орган надав мені неповну інформацію, проте, я знаю, що він володіє такими даними. Чи можна подати скаргу?
Відповідь: Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Питання 6. Чи треба платити за копії матеріалів, наданих податковою?
Відповідь: Орган ДПС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Питання 7. Що відноситься до публічної інформації з обмеженим доступом?
Відповідь: Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Отримання картки платника податків – підстава візиту у податкову
Упродовж січня-вересня цього року 17 Центрів обслуговування платників органів ДПС Тернопільської області відвідали 262 180 осіб. Податківці надали їм 88 370 адміністративних послуг. Варто зазначити, що мешканці нашого краю активно користуються електронними сервісами, застосовуючи ключі електронного цифрового підпису, тому нечасто роблять особисті візити у податкову.
Третю частину усіх адмінпослуг надали фахівці Тернопільського управління – 29 066 (32,9%), трохи менше Кременецького – 17 296 (19,6%) та Теребовлянського управлінь – 14 016 (15,8%). Працівники Чортківського та Козівського управлінь надали відповідно 13 427 (15,2%) та 10 171 (11,5%) адмінпослуг, а також ГУ ДПС в області – 4 394 (4,9%).
Найчастіше зверталися платники щодо видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 36 602 відвідувачі. Також значну кількість послуг отримали щодо видачі відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 22 060. Ще 5 428 осіб відвідали ЦОПи, аби отримати витяги з реєстру платників єдиного податку. Трохи менше відвідувачів, а це 5 109 осіб, побували з метою реєстрації платників єдиного податку.
У ЦОПі Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян. Так, упродовж січня-вересня 2019 року фахівці підрозділу згенерували 8 163 відкритих ключі електронного цифрового підпису.
