Новини ОДПІ
Можливість отримати копії першої та/або другої квитанцій про надсилання електронних документів
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827.
Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.4 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Щоб не боргувати: єдиний внесок підприємці на спрощеній системі за себе платять 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).
Згідно з п. п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничним терміном сплати ЄВ за себе підприємця, який застосовує спрощену систему оподаткування, є 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Види діяльності, що забороняють спрощену систему оподаткування
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що 20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України від 20 вересня 2019 року №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129).
Так, абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону №129 внесені зміни до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле-і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Крім того, абзацами другим-одинадцятим пункту 18 внесені зміни до пунктів 25, 26 та 28 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких, зокрема, норми статті 1202 ПКУ щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних/розрахунків коригування не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року, та визначено порядок реєстрації другого примірника акцизної накладної, складеної відповідно до пункту 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
З оновленою редакцією ПКУ можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).
На Тернопільщині бізнес сплатив 72,2 млн грн податкового боргу
Впродовж січня-вересня 2019 року 520 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок року, скоротили його на 82,3 млн гривень. Зокрема, 371 суб’єкт господарювання сплатив 72,2 млн грн податкової заборгованості.
За рахунок погашення податкового боргу у трьох кварталах цього року до зведеного бюджету надійшло 23 млн гривень. При цьому державний бюджет отримав 17,2 млн гривень.
Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексу вжитих заходів задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні-вересні 2019 року фахівці податкової служби області подали до суду 78 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 49,5 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 50 таких звернень на суму 24,9 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 48 позовів на суму податкового боргу 135,9 млн гривень.
За рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 545,2 тис. грн, що на 116,2 тис. грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Зокрема, держбюджет отримав 160,3 тис. грн, а це 5,9 тис. грн плюс до минулого року. До місцевих бюджетів надійшло 384,9 тис. гривень.
