Новини податкової
Діє новий механізм повернення платникам податків помилково сплачених сум грошових зобов'язань та пені
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з 1 листопада 2019 року набирає чинності наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.
Для максимальної зручності обробки заяв платників в процесі повернення коштів та унеможливлення виникнення помилок рекомендуємо платникам податків подавати заяви в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.
Заява повинна містити:
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи);
- назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
1. на поточний рахунок платника податку в установі банку;
2. на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
3. у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Також додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Щодо оподаткування ПДФО компенсованої роботодавцем найманому працівникові суми туристичного збору, включеної до вартості його проживання у відрядженні
Порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 268.2.1 п. 268.2 якої платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Водночас не можуть бути платниками збору особи, визначені п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні, які прибули у відрядження.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці другому п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання тощо.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до п. 5 розд. II Інструкції №59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 (далі – Постанова №98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Згідно з п. 8 розд. II Інструкції №59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.
Враховуючи викладене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Як виправити (уточнити) помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб-підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
При цьому в рядку 23 розд. VI податкової декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 24 розд. VI податкової декларації відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Понад 5,8 млрд грн перерахував до зведеного бюджету бізнес Тернопілля
Упродовж січня-жовтня 2019 року платники податків Тернопільщини спрямували до бюджетів усіх рівнів 5 млрд 845,7 млн грн податкових платежів, що на 2,4 відсотка більше, ніж очікувалось. Відтак додаткові надходження склали 136,5 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом сплата зросла на 782,4 млн гривень.
За десять місяців цього року до державного бюджету суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 2 млрд 342 млн гривень. Це на 202,5 млн грн перевищило надходження січня-жовтня 2018 року. Зокрема, у розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 1 млрд 5,6 млн грн та податку на прибуток підприємств – 179,3 млн гривень.
Найбільше платежів перерахували до загального фонду Зведеного бюджету України платники Тернополя та Тернопільського району, а це відповідно 2 млрд 292,3 млн грн та 539,2 млн гривень. Суттєво поповнили скарбницю і платники Гусятинщини, Теребовлянщини на Збаражчини. Вони перерахували відповідно 302,7 млн грн, 292,4 млн грн, 268,8 млн грн податкових платежів.
Надходження до місцевих бюджетів склали 3 млрд 503,8 млн грн, що на 579,9 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Гаряча лінія
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління правового забезпечення Роман Рацин під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо оскарження рішень податкових органів. Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Чи можна у суді оскаржити акт перевірки?
Відповідь: У суді не вдасться оскаржити акт документальної перевірки, оскільки він є лише носієм доказової інформації та сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов’язків суб’єкта господарювання.
Якщо ж на підставі акта буде складене податкове повідомлення-рішення, то це й буде рішенням, яке підлягає судовому оскарженню.
Питання 2. Мене як засновника цікавить, які є інстанції для судових спорів з податківцями?
Відповідь: Судові спори можуть послідовно проходити такі інстанції:
- перша інстанція – місцевий адміністративний суд;
- апеляційна інстанція – апеляційний адміністративний суд, який переглядає рішення місцевого адміністративного суду в межах своєї територіальної юрисдикції;
- касаційна інстанція – Верховний Суд, який переглядає рішення суду апеляційної інстанції.
Судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
Питання 3. А можна частково оскаржити податкове повідомлення-рішення?
Відповідь: Так, платник податку може оскаржити в суді як усю суму грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, так і її частину. Неоскаржувану суму грошового зобов’язання з податкового повідомлення-рішення слід сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового рішення або рішення за скаргою (якщо відповідна сума оскаржувалася в адміністративному порядку).
Питання 4. Під час судового оскарження підприємству нарахували пеню. Чи правомірно це?
Відповідь: Так, правомірно. За весь період судового оскарження платнику податків нараховується пеня на підставі ст. 129 Податкового кодексу України. І у разі залишення позовної заяви без задоволення цю суму пені доведеться сплатити.
Питання 5. Чи можуть під час розгляду скарги податківці ще додатково провести перевірку?
Відповідь: Одним із «побічних наслідків» оскарження податкових повідомлень-рішень може бути призначення позапланової податкової перевірки, якщо у своїй скарзі платник зазначає про обставини, які не були досліджені та не взяті до уваги податковим органом, а їх об’єктивна оцінка не можлива без проведення перевірки.
Крім того, за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення може бути не тільки залишене в силі, а й прийняте додаткове рішення про збільшення грошового зобов’язання, про що суб’єкту господарювання надсилається окреме повідомлення на суму збільшення.
Питання 6. Нагадайте, будь ласка, скільки часу є для оскарження?
Відповідь: Податковим кодексом України встановлено строки звернення зі скаргою:
- 10 днів з дня отримання платником рішення, що оскаржується;
- 30 днів з дня надходження податкового повідомлення-рішенння, якщо держорган визначив грошове зобов’язання на підставах, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства.
Також за поважних причин цей строк може бути продовжено, із передбачених підстав (п. 102.6 ПКУ) та підтверджених документально, тільки за письмовим запитом платника податків.
