Новини податкової
Акт виконаних робіт (наданих послуг) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності: вимоги до оформлення
Відповідно до ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при встановленні Національним банком України (далі – НБУ) граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Тобто однією з обов’язкових умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг).
У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг).
Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.
Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною. Також суб’єкт господарювання може розробити особисто зручний для застосування бланк акту, який повинен відповідати вимогам Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Так, відповідно до ст. 9 Закону №996 первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором.
Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.
Як і договір (контракт) зовнішньоекономічної діяльності, акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською мовою. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.
Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.
У свою чергу підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.
Для відображення операції в іноземній валюті потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату оформлення акту виконаних робіт.
Щодо оподаткування акцизним податком послуги з куріння кальяну
Відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ. Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Разом з цим, п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.
При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.
Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
Послуги нерезидента у перевезенні пасажирів та вантажів: оподаткування ПДВ
Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, відповідно до п. п. «в» п. п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ, є місце фактичного постачання послуг.
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Враховуючи зазначене, операція з постачання нерезидентом на митній території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою. При цьому особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.
Операція з постачання нерезидентом за межами митної території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.
Мешканцям Тернопілля повернули 11,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб
Упродовж цього року 5053 мешканці нашого краю подали декларації, щоб скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 65 млн грн понесених витрат. Порівняно з відповідним минулорічним періодом кількість таких декларантів зросла на 637 осіб, а сума витрат – на 15 млн гривень.
Майже 87 відсотків або 4391 мешканець Тернопільщини подав декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Повернути надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб, тому що були сплачені страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, виявили бажання 582 особи, а це 11 відсотків від вищевказаних декларацій.
Правом на податкову знижку у зв’язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами та понесеними витратами по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей скористалися відповідно 45 та 19 мешканців краю.
Повернуть кошти й 9 декларантам, які понесли витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів, а також чотирьом, котрі сплачували видатки на будівництво (придбання) доступного житла, та трьом особам, які здійснювали пожертвування.
За наслідками перерахунків мешканцям Тернопілля повернуть 11,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 98 відсотків від вказаної суми декларанти вже отримали, а це 11,2 млн гривень.
Вважаємо за доцільне нагадати, що правом на податкову знижку за підсумками минулого року громадяни можуть скористатися до кінця поточного. Тому тим, хто ще не встиг скористатися можливістю повернути частину податку на доходи фізичних осіб, варто поспішити.
Нові правила для застосування РРО
На сьогодні, нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій. Такі програми можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.
Інтернет-конференція, яка нещодавно відбулася спільно з інформаційним порталом 0352.ua, надала можливість більш детально дізнатися про особливості такого впровадження.
Відповідав на запитання платників в. о. першого заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
Питання, з якими звертались громадяни, та відповіді на них надаємо для ознайомлення.
Питання: Для підприємств із невеликими обсягами обслуговування РРО затратне. Що зміниться для суб’єктів господарювання?
Відповідь: Насамперед ДПС забезпечить безкоштовне програмне рішення для суб’єктів господарювання. Програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. Обслуговування такого програмного продукту також буде безкоштовним. Тобто безкоштовним буде не тільки завантаження самої програми, але і її підтримка.
Питання: Впровадження кешбеку це добре, але на даний час є багато запитань. Я - продавець. Чи оштрафують мене, якщо я видам електронний чек, QR-код, а на мене покупець написав скаргу?
Відповідь: Наявність електронного чеку не є підставою для штрафування та кешбеку.
Питання: Продукція власно вирощена, що передбачають нововведення з цього питання?
Відповідь: Реєстратори розрахункових операцій не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Зауважу, що торгівля на ринках і побутові послуги не потребуватимуть РРО. Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами. Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде не обов’язковим.
Питання: Коли можна протестити нове програмне РРО?
Відповідь: Президент вже зобов'язав Кабмін з 1 січня 2020 року дати можливість платникам податків тестувати безкоштовне програмне забезпечення при здійсненні розрахункових операцій. Зараз програмне забезпечення знаходиться на стадії розробки.
Питання: Як користуватися програмним РРО, коли немає Інтернету? Таке часто буває
Відповідь: Закон передбачає можливість та користування в режимі офлайн. У режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36 годин.
Питання: Чи потрібно буде реєструвати програмне РРО у податковій?
Відповідь: Програмне РРО - це софт, який можна встановити на гаджет за тим же принципом, що і звичайні програми на смартфон. Реєструвати їх можна буде онлайн, в електронному кабінеті.
Питання: Що таке кешбек, як він діє?
Відповідь: Кешбек передбачає, що споживач, який здійснив покупку та отримав чек, має можливість перевірити його. Якщо він не фіскалізований – подати скаргу та повернути 100% вартості придбаних товарів (після запуску кешбеку). Законодавча норма почне діяти з 1 жовтня 2020 року.
На практиці це буде виглядати так:
- купуєте товар чи отримуєте послугу на суму, яка перевищує 850 грн, перевіряєте чек на сайті;
- коли інформація про чек відсутня, подаєте скаргу через електронний кабінет;
- якщо чек не був фіскалізований, ДПС проводить перевірку. Якщо виявлене порушення, то продавець сплачує штраф, з суми якого покупцю виплачують кешбек – 100% вартості товару.
Перевірити чеки можна вже за лінком: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Питання: Що треба буде зазначати у скарзі?
Відповідь: У скарзі необхідно зазначити:
- ПІБ, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, номер засобу зв'язку;
- дата придбання товарів (робіт, послуг);
- найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця або адреса місця придбання товарів;
- при придбанні товарів через інтернет – зазначається сайт;
- перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);
- інформація про розрахунковий документ;
- номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути перерахована компенсація.
До скарги обов'язково додаються електронні копії документів або копії документів, отримані шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які йдеться у скарзі.
