Новини податкової
Повернуто фінансову допомогу чи внески до статутного фонду: можливість виплати заробітної плати
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (підпункт 4 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148)).
Згідно з п. 17 розд. II Положення №148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому п. 6 розд. II Положення №148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення №148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Визначаємо дохід за попередній календарний рік для переходу на спрощену систему оподаткування
Згідно з п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.
При прийнятті фізичною особою – підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Цьогоріч 16 грудня буде останнім днем подання.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період, що залишився до кінця року після подання заяви.
Ввезення пального без реєстрації акцизних накладних та складів: коли дозволено суб’єкту господарювання
Відповідно до п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального або спирту етилового – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
При цьому, виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.
Платником акцизного податку є, зокрема:
- особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.
Отже, при ввезенні на митну територію України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації пального у розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного і в нього не виникає зобов’язання реєструвати такі склади.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання можуть без реєстрації акцизних накладних та акцизних складів/акцизних складів пересувних здійснювати операції із ввезення на митну територію України, зберігання, переміщення чи фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками або особами, що здійснюють розлив пального у таку тару.
Понад 2,7 млрд грн платники Тернопільщини сплатили до загального фонду держбюджету
До загального фонду Державного бюджету України платники податків Тернопілля спрямували 2 млрд 704 млн грн податкових платежів у січні-листопаді 2019 року. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 248,2 млн грн, тобто плюс 10,1 відсотка», – констатував посадовець.
Серед платежів, з яких сплата збільшилась, – податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та акцизний податок. «Так у січні-листопаді цього року суб’єкти господарювання сплатили 1 млрд 154,9 млн грн податку на додану вартість. А це на 18,8 млн грн більше, ніж торік. Надходження з податку на прибуток склали 243,4 млн грн, що на 57,1 млн грн перевищило минулорічну сплату. Акцизного податку цьогоріч сплатили 34,5 млн гривень, а це на 900 тис. грн більше, ніж очікувалося», – деталізував Валерій Лісницький.
У листопаді 2019 року внесок до загального фонду держбюджету від платників Тернопільщини склав 368,1 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 16 відсотків або плюс 50,7 млн гривень.
На думку в.о. начальника ГУ ДПС в області, надходження зростають завдяки підвищенню податкової культури, зростанню свідомості платників щодо необхідності своєчасної та повної сплати податкових платежів. «Адже податкова служба зі свого боку створює комфорті умови для ведення бізнесу через розвиток електронних сервісів, спрощення податкового обліку, визикоорієнтований підхід до перевірок. Відтак розраховує на конструктивний діалог з бізнесом, провадження суб’єктами господарювання діяльності в правовому полі», – підсумував Валерій Лісницький.
