Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини податкової

Дата: 03.01.2020 08:34
Кількість переглядів: 394

Фото без опису

Про виправлення окремих помилок у графі 2 зведеної податкової накладної

Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Порядок №1307) визначено, що при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

При складанні зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:

1 – при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

2 – при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» (далі – графа 2) зведеної податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Згідно з п. 21 Порядку №1307 при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:

- з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна);

- складає нову зведену податкову накладну, в якій зазначає правильні дані податкової накладної, номер якої був невірно зазначений у зведеній податковій накладній. Така податкова накладна складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник податку зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Підприємницька діяльність припинена: звіт та сплата єдиного внеску

 

Кременецьке  управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), в тому числі ФОП – платники ЄП.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, формують та подають до податкових органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 10 розд. ІІІ Порядку №435).

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 1 п. 13 розд ІV Інструкції № 449 для платників, зазначених у п. п. 3 п. 1 розд. II Інструкції №449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

Заповнюємо Додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне

використання води»

 

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927) із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води (далі – розрахунок) здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

У Додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При не заповненні рядків через відсутність значення він прокреслюються (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Відповідно до приміток, зазначених у Додатку 5:

- у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер декларації, до якої додається цей розрахунок;

- у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання;

- у рядку 1.1 – звітний (податковий) період, за який подається декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

- у рядку 1.2 – при уточненні показників раніше поданої декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал - І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

- у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

- у рядку 3 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, зазначений у рядку 2 декларації, до якої додається розрахунок (за місцезнаходженням водного об’єкта);

- у рядку 4 – інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках);

- у рядку 5 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням водного об’єкта;

- у рядку 6 – код водних об’єктів згідно з додатком 16 до декларації. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий розрахунок (для отримання інформації щодо кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води слід звертатись до установи, де отримано дозвіл на спеціальне водокористування);

- у рядку 7 – розмір встановленого річного ліміту використання води у куб. м згідно з отриманим дозвільним документом;

- у рядку 8 – обсяг використаної води, визначеної за кодом типу водного об’єкта, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з рентної плати з початку року, в куб. м;

- у рядку 8.1 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м;

- у рядку 8.2 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м;

- у рядку 9 та 10 (10.1, 10.2, 10.3 та 10.4) – ставки рентної плати та коефіцієнти до них згідно зі ст. 255 розд. IX Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- у рядку 11 – податкове зобов’язання з початку року, яке визначається за наведеною формулую в цьому рядку. При цьому до ставок рентної плати застосовується показник «V», який становить:

для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, – 1;

для водних ресурсів для потреб рибництва – 10000;

за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100;

у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній податковий (звітний) період: за I квартал, або за півріччя, або за 9 місяців;

у рядку 13 – податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал;

у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 13 додатка 5 до раніше поданої декларації, що уточнюється у зв’язку із самостійним виявленням помилки;

у рядку 15 – розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 глави другої розд. II ПКУ;

у рядку 16 – сума штрафу;

у рядку 17 – сума пені, яка нараховується платником самостійно відповідно до ст. 129 ПКУ.

 

Понад 620 млн грн єдиного податку сплатив малий бізнес Тернопільщини

 

Упродовж січня-листопада 2019 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 620 млн 470 тис. грн єдиного податку. Порівняно з одинадцятьма місяцями минулого року надходження цього платежу зросли на 87 млн 814,6 тис. гривень. Фактично місцеві бюджети додатково отримали 29 млн 12,2 тис. грн, адже сплата перевищила очікувані надходження на 4,9 відсотка.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Цьогоріч вони спрямували до бюджетів територіальних громад 389 млн 893 тис. грн єдиного податку, що на 73 млн 995,7 тис. грн більше, ніж торік.

Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 82 млн 746,4 тис. грн єдиного податку. Порівняно з січнем-листопадом 2018 року надходження зросли на 8 млн 862,8 тис. гривень.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку, а це четверта група спрощенців, сплатили 147 млн 830,6 тис. грн єдиного податку, а це на 4 млн 956,6 тис. грн більше, ніж за одинадцять місяців минулого року.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу.

                                                 Гаряча лінія.

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в.о. першого заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо запровадження програмних РРО як альтернативи класичним

 

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Який пристрій може використовувати нове програмне забезпечення для РРО та коли даний продукт можна протестувати?

Відповідь: Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон).

Вже зараз ДПС працює над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. А з 1 січня 2020 року ДПС має надати програмне забезпечення для програмного РРО, яке буде безкоштовним для скачування і обслуговування та застосовуватиметься в тестовому режимі.

Протягом перехідного періоду платники зможуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке буде розміщене на вебпорталі ДПС.

Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії, матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватимуться представники бізнесу. 

 

Питання 2. Зміни законодавства розширюють перелік видів діяльності, щодо яких підприємці застосовують РРО. Які саме зазначте?

Відповідь: Так, саме з 1 жовтня 2020 року підприємці-платники єдиного податку 2-4-ї груп застосовують РРО для таких видів діяльності:

  • реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах;
  • ресторани, кафе, ресторани швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічнх.
  • турагенства і туроператори;
  • готелі та подібні місця тимчасового розміщення;
  • реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів.

 

Питання 3. З 1 жовтня наступного року платники єдиного податку (2-4 група) мають застосовувати РРО за винятком у деяких видах діяльності. Я підприємець другої групи із незначними обсягами. Можливо, що законодавець внесе ще якісь поправки щодо незастосування РРО для незначних торговців?

Відповідь: Хочу відразу вас потішити, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Щоправда незастосування РРО триватиме до 1 січня 2021 року.

 

Питання 4. Я не суб’єкт господарювання, проте мене бентежить, що податкова служба впроваджує касові апарати в обов’язковому порядку, це для покупців ріст цін на реалізовані товари, адже касові апарати вимагають затрат.

Відповідь: Дякую за запитання. Це хвилює не лише покупців. Проте ДПС надаватиме свій програмний продукт безкоштовно та здійснюватиме його безкоштовне обслуговування та підтримку в технічному стані.

 

Питання 5. Як в новому програмному забезпеченні буде складатися Z-звіт?

Відповідь: Z-звіт буде створюватися в автоматичному режимі. Тому ризику санкцій за його нестворення для платника не буде на противагу класичним РРО.

 

Питання 6. Чи впровадження РРО внесе зміни до застосування спрощеної системи оподаткування?

Відповідь: Зміни зазнають з 1 січня 2021 року платники єдиного податку другої групи. Для них збільшується граничний обсяг доходів – з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Для прикладу, платники другої групи сплачують до 20% мінімальної заробітної плати (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту "плюс" ПДВ або 5% від обороту.

 

Питання 7. Перевищено 1 млн грн, які дії платника єдиного податку?

Відповідь: При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь