Новини ОДПІ
Чи отримає батько податкову соціальну пільгу на трьох дітей, де одна дитина дружини не всиновлена
Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ.
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ).
Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 СКУ).
Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ).
Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році складає 1051 гривню).
Згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2640 гривень).
Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 1051 грн), у розрахунку на кожну таку дитину (п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.
Однак такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2020 році не перевищує 5880 грн на місяць (2940 грн х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1051 грн у розрахунку на кожну свою дитину.
Звіт про суми податкових пільг з ПДВ скасовано з 1 січня
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області інформує, що з нового року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим вносяться зміни до:
- форми податкової декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.
Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.
Форма №1-ОПП: подання при переведенні юридичної особи на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого
Відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України п. 10.4 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588) при проведенні державної реєстрації зміни місцезнаходження платника податків, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), внаслідок якого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків у разі надходження відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження платника податків.
Переведення платника до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється контролюючими органами протягом місяця.
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Дані про взяття на облік платника податків передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
Пунктом 9.3 розд. IX Порядку №1588, визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. №1-ОПП (далі – заява за ф. №1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Враховуючи викладене, якщо у юридичної особи, відомості щодо якої містяться в ЄДР, під час процедури переведення на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, виникає необхідність подання інформації про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, то такий платник податків подає заяву за ф. №1-ОПП у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платника податків до контролюючого органу, у якому він перебуває за основним місцем обліку платника податків на дату подання заяви за ф. №1-ОПП.
При цьому дані про взяття на облік платника податків передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік та оприлюднюються на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС України в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».
На розвиток територіальних громад Тернопілля надійшло понад 4,3 млрд гривень
Упродовж січня-грудня 2019 року до місцевих бюджетів краю надійшло 4 млрд 334,5 млн грн податкових платежів. Це «плюс» до очікуваного – 226,7 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2018 року надходження зросли на 19,2 відсотка або 698 млн гривень.
Серед основних джерел, які минулоріч суттєво наповнювали місцеві бюджети Тернопілля, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб цього року склали 2 млрд 969,2 млн грн, що на 20,3 відсотка або 501,4 млн грн більше, ніж у 2018 році.
Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів 655,5 млн грн, що більше січня-грудня позаминулого року на 17 відсотків або 95 млн гривень.
До місцевих скарбниць минулоріч також спрямували 377,6 млн грн плати за землю. Фактичні надходження цього платежу зросли на 21,6 відсотка або приріст до позаминулого року склав 67 млн гривень.
