Новини податкової
Відповідальність за неподання до ДПС даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на складі
Згідно з абзацом першим п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 – також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Відповідно до абзацу тридцятого п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944 (далі – Наказ №944).
Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються, зокрема, у формі довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (абзац третій п. 1 розд. ІІ Наказу №944).
Пунктом 128 прим. 1.3 ст. 128 прим. 1 ПКУ передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.
Додатково інформуємо, що згідно з абзацом третім п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні полорження» ПКУ норми п. 128 прим. 1.3 ст. 128 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб.м, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року.
За земельні ділянки треба відзвітувати до 20 лютого
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Сумісність єдиного податку та надання провайдерських послуг
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» зі змінами та доповненнями Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Провайдер телекомунікацій – суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Фізична особа – підприємець самостійно обирає спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 15 Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції, яка набрала чинності з 20.10.2019 року.
Отже, з 20.10.2019 не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють наступну діяльність:
- з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності);
- з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;
- з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Зважаючи на вище зазначене, фізична особа – підприємець у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право бути платником єдиного податку за умови, що таким провайдером не надаються послуги визначені п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Разом з тим п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010).
Усі види економічної діяльності суб’єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі, є об’єктами класифікації в КВЕД.
За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД – це статистична класифікація, гармонізована з міжнародною стандартною статистичною Класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союзу (NACE) і є її аналогом.
Відповідно до наказу Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (зі змінами), з 01 січня 2012 року набула чинності нова редакція КВЕД (ДК 009:2010), розроблена на заміну ДК 009:2005, до переліку якої також включені коди видів економічної діяльності за новою класифікацією.
Разом з цим, Державним комітетом статистики України наказом від 23.12.2011 № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.
Отже, для встановлення, до якого виду відноситься обрана фізичною особою – підприємцем господарська діяльність та чи належить вона до видів діяльності, перелік яких наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ, фізичній особі – підприємцю необхідно звернутись до Державної служби статистики України.
Місцеві бюджети Тернопілля отримали майже 336 млн грн податків
З початку цього року приріст надходжень до місцевих бюджетів Тернопільщини склав 30,5 млн грн або на 10 відс. більше, ніж у січні 2019 року. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Загалом упродовж січня цього року платники податків перерахували на розвиток територіальних громад 335,8 млн гривень», – зазначив він.
Серед основних платежів, яких місцеві скарбниці отримали найбільше, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизної продукції, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
«Звісно, що головним сегментом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб. Упродовж січня наші краяни сплатили 197,3 млн грн цього платежу, що на 14,1 млн грн більше, ніж у січні минулого року», – деталізував Валерій Лісницький.
Він також розповів, що на другому місці за надходженнями – єдиний податок. «Малий бізнес перерахував з початку цього року 84,6 млн грн даного платежу. При цьому фактичні надходження перевищили очікувані на 1,4 відсотка. Відтак місцеві бюджети додатково отримали 1,1 млн грн, а до минулого року приріст із єдиного податку склав 7,9 млн гривень», – конкретизував посадовець
За словами очільника ГУ ДПС в області, місцеві скарбниці також отримали 26,2 млн грн плати за землю та 13,5 млн грн податку за нерухоме майно. Порівняно із січнем минулого року надходження цих платежів зросли відповідно на 5,4 млн грн та 3,3 млн гривень. Щодо акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, то його перерахували в сумі 9,9 млн грн, а це на 400 тис. грн більше, ніж торік.
На думку Валерія Лісницького, позитивна динаміка надходжень до бюджетів загалом та місцевих зокрема базується, насамперед, на сумлінні соціально відповідального бізнесу, який забезпечує стабільно високий рівень добровільної сплати податків.
Порушник відшкодував державі майже 3 млн грн несплачених податків
Нещодавно співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області під процесуальним керівництвом прокуратури області завершили розслідування чергового кримінального провадження. Дане провадження було відкрите за підозрою в умисному ухиленні від сплати податків у значних розмірах службовою особою одного із промислових підприємств краю.
Слідство встановило, що в результаті протиправних дій службової особи цього підприємства до Державного бюджету не надійшло майже 3 млн грн податків.
У ході досудового слідства завдані державі збитки порушник відшкодував у повному обсязі. Крім цього він сплатив ще майже 1,4 млн грн штрафних та фінансових санкцій і пені.
Відтак до суду направили клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
ГУ ДФС у Тернопільській області
