Новини податкової
Дата реалізації пального у акцизній накладній
Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, зокрема, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні умов, визначених підпунктами «а» - «в» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Пунктом 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку, зокрема, в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
При цьому у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ, платникам податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та зведеної акцизної накладної не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах незалежно від того, коли відбулась оплата або перехід права власності, отримання його покупцем.
Податковий кредит сформовано частково по касовому методу обліку та за подією, що сталася раніше: заповняємо таблицю 2 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п. п. 5 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, додатками до декларації є, зокрема, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5) (далі – додаток 5).
При цьому таблиця 2 додатка 5 передбачає розшифровку в розрізі контрагентів операцій з придбання товарів/послуг з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 відс., та у рядку «Усього за звітний період, у тому числі:» зазначаються показники з рядка «усього за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ».
Разом з цим відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Отже, у складі таблиці 2 додатка 5 також відображаються суми ПДВ, які формують податковий кредит платника відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
При цьому, у графі 4 таблиці 2 додатка 5 проставляється позначка «+» лише у випадку, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ.
Тобто в рядку «усього за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ» таблиці 2 додатка 5 зазначаються обсяги постачання та суми ПДВ, які включаються до складу податкового кредиту за касовим методом лише відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ.
Якщо сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, включається платником податку до податкового кредиту частково за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ, частково за касовим методом відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, і частково за правилом «першої події», то в таблиці 2 додатка 5 суми ПДВ зазначаються в окремих рядках. Залежно від періоду сплати така податкова накладна може бути включена до складу податкового кредиту та, відповідно, до таблиці 2 додатка 5 декілька разів в різних податкових періодах виходячи з суми ПДВ, що включається до складу податкового кредиту.
Порядок подання платниками податкової звітності в електронному вигляді
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), що визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом приєднання до нього на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору), яка направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником. За наявності кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка) на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається КЕП, після нього – печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку №557).
Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається печатка контролюючого органу (абзац третій п. 8 розд. ІІІ Порядку №557).
Відповідно до абзаців першого, третього-п’ятого п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу КЕП чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Платник має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Пунктами 4, 5 розд. ІІ Порядку №557 визначено, що після накладання КЕП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Слід зазначити, що платник має право подавати звітність в електронній формі за неосновним місцем обліку на підставі діючого Договору, укладеного з органом ДПС за основним місцем обліку.
На соціальні гарантії платники Тернопілля перерахували 289,4 млн гривень
Упродовж січня цього року працедавці Тернопільської області спрямували на соціальні потреби 289,4 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли на 21,9 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Фактична сплата перевищила очікувану на пів відсотка, отож до бюджету додатково надійшло 1,4 млн гривень», – розповів очільник обласного податкового відомства.
Посадовець також констатував, що цьогоріч змінився розмір мінімального страхового внеску. Відтепер він складає 1039,06 грн, а торік – 918,06 гривень.
«Отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб жителів області. А це, насамперед, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Тому вкрай важливо не допускати виплат заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставитись до своєчасної оплати праці та сплати єдиного внеску», – підсумував Валерій Лісницький.
Податкові міліціонери Тернопільщини ліквідували мережу підпільного алкоголю
Працівники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області за процесуального керівництва прокуратури області припинили протиправну діяльність підпільної мережі з виготовлення та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів. Порушники провадили діяльність на території обласного центру та декількох районах краю.
Провели обшуки у двох підпільних цехах, місцях виготовлення, зберігання та реалізації фальсифікату, а також транспортних засобах, якими здійснювалось транспортування нелегального алкоголю.
Вилучили спирт, фальсифіковані алкогольні напої, значна частина яких була розлита у так звані бег-інбокси, що заборонено законом. Крім цього, конфіскували обладнання для змішування, очищення та перекачування спиртосуміші, її розливу у тару, чимало порожньої тари, а також тютюнові вироби іноземного виробництва без марок акцизного податку встановленого взірця.
Загалом вартість вилучених із незаконного обігу підакцизних товарів перевищила 2 млн гривень.
Триває досудове розслідування.
