Новини податкової
Магазин та кафетерій в одній будівлі: скільки потрібно ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 №327 магазин (крамниця) – об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), оснащених торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі. Магазин, який займає декілька окремих приміщень в одній будівлі і підпорядкований одному суб’єкту господарювання, обліковується як один магазин (об’єкт роздрібної торгівлі); якщо торгівля здійснюється у декількох окремих приміщеннях у різних будівлях, то кожне приміщення обліковується як самостійний магазин (об’єкт роздрібної торгівлі), навіть у тому разі, коли він підпорядкований одному суб’єкту господарювання.
Згідно з ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) встановлена ст. 15 Закону № 481 на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), який має магазин та кафетерій (буфет, ресторан тощо), що знаходяться в одній будівлі, для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вказаних об’єктах повинен отримати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.
Через Е-кабінет можна отримати інформацію про нараховані доходи
У рамках кампанії декларування доходів громадян та е-декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ДПС спільно з Пенсійним фондом України здійснено налаштування електронного сервісу в частині отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Сервіс функціонує для фізичних осіб в приватній частині Електронного кабінету меню «ЕК для громадян» та надає змогу після проходження електронної ідентифікації, не виходячи з дому, в будь-який час отримати інформацію про себе. Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб надаються за результатами обробки Запиту (F1300203). Запит заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків. Відповідь на запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту становить орієнтовно 30 хвилин.
Зазначимо, що відомості надаються за останні три роки (поквартально) відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ), які подаються податковими агентами та поданих фізичними особами, фізичними особами-підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податкових декларацій.
Як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючому органі при прийнятті рішення про припинення діяльності як платника єдиного внеску
Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, здійснюється відповідно до ст. 5 Закону №2464 і розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162).
Згідно з п. 1 розд. V Порядку №1162 при прийнятті особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ (далі – заява за формою №7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку №1162 та копію відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою №7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку №1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588). У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком №1588.
Контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку у разі отримання від нього заяви.
Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом 10 календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК (далі – довідка за формою № 8-СК) згідно з додатком 6 до Порядку №1162.
Контролюючий орган, отримавши заяву за формою №7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. При ненаданні органами Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування довідок за формою №8-СК у строк або при встановленні заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, контролюючий орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до контролюючого органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою №9-ЄСВ згідно з додатком 7 до Порядку №1162, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника .
Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Згідно з п. 6 розд. V Порядку №1162, після зняття з обліку, особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку №1162.
Майже 1300 жителів Тернопілля вже задекларували доходи
З 1 січня цього року розпочалася деклараційна кампанія, яка триватиме до травня. Відтак жителі Тернопільщини, які у 2019 році отримували доходи, з яких податок не утримувався, зобов’язані задекларувати їх.
Упродовж січня 1253 краяни вже подали податкові декларації про отримані доходи. Майже дві третини, а це 824 декларанти, зобов’язані були задекларувати свої доходи. Решта ж, 429 осіб, вирішили скористатися своїм правом на податкову знижку. Загалом цьогоріч уже подано на 286 декларацій більше, ніж за аналогічний період 2019 року.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб склала 3,7 млн гривень. Також нараховано до сплати мільйон гривень військового збору.
Найчастіше мешканці Тернопілля декларують доходи від спадщини чи дарування та від продажу нерухомого чи рухомого майна. Цьогоріч вже отримано відповідно 335 декларацій на суму 45,2 млн грн та 178 декларацій на суму 56,4 млн гривень. Порівняно з січнем 2019 року кількість декларантів цих категорій суттєво зросла. Цього року кількість тих, хто заявив про отримання доходів від спадщини та дарування, зросла на 247 осіб, а це майже учетверо більше. Вдвічі збільшилось число декларацій від тих, хто продавав рухоме та нерухоме майно: у 2019 їх було 81, а у 2020 році – плюс 97.
Він також деталізував, що 54 жителі краю задекларували 2,5 млн грн доходів від здачі в найм майна, 35 осіб заявили про отримання 1,1 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності, 4 декларанти – про отримання інвестиційного прибутку.
Нагадаємо, що граничний термін подання декларації про майновий стан та доходи – 30 квітня 2020 року.
