Новини податкової
Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини – без ПДФО
Відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» із змінами і доповненнями затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (далі – Порядок №512).
Згідно з п. 3 Порядку №512 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина, а в разі відсутності матері/батька – родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.
Пунктом 4 Порядку № 512 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.
Надання допомоги «пакунок малюка», її доставка до пологових будинків здійснюється згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між обласними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування в межах та у строки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні» (п. 6 Порядку №512).
Відповідно до пп. 14, 15 Порядку №512 контроль за цільовим та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюють обласні та Київська міська держадміністрації. При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Своєчасно не сплачено пеню та штраф платником єдиного внеску, зазначеного у рішенні контролюючого органу: наслідки
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).
При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафних санкцій та пені по єдиному внеску не передбачено.
Однак відповідно до частини п’ятнадцятої ст. 25 Закону № 2464 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк контролюючий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Пунктом 12 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція №449), визначено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Якщо платник єдиного внеску згідно з абзацом десятим частини четвертої ст. 25 Закону №2464 протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац дванадцятий частини четвертої ст. 25 Закону №2464).
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції №449).
При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону №2464).
Яку сума заробітної плати зазначаємо у рядку 4 розд. ІІ додатка Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177) затверджені форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція №859).
Згідно з пп. 1 та 2 розд. І Інструкції №859 Декларація складається з восьми розділів, та трьох додатків до неї, які є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними, зокрема, додатка Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку» (далі – Додаток Ф3).
Відповідно до п. 4 розд. IV у рядку 4 розд. ІІ «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» Додатка Ф3 до Декларації зазначається сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому сума нарахованої заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до умов трудового договору (контракту), що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, вказується у графі 3 рядка 10.1 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.
На Тернопільщині сплатили майже 584 млн грн податку на доходи фізичних осіб
Податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих скарбниць. Упродовж січня-лютого 2020 року платники Тернопільщини сплатили 583 млн 781 тис. грн цього податку. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 53 млн 472 тис. грн або плюс майже 10,1 відсотка», – констатував він.
Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 435 млн 457,9 тис. грн, що на 39,9 млн грн більше, ніж у січні-лютому 2019 року. До державного бюджету платники спрямували 148 млн 323,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження платежу зросли на 13,5 млн гривень.
Найбільше податку на доходи фізичних осіб перерахували до скарбниць платники Тернополя та Тернопільського району, а це відповідно 187,3 млн грн та 40,1 млн гривень. Вагомий внесок із цього платежу і від бізнесу та жителів м.Чорткова – 18,3 млн грн, Теребовлянщини –18,2 млн грн, Гусятинщини – 16,8 млн грн, Збаражчини – 16,6 млн грн, Бучаччини – 15,2 млн гривень.
«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 87 відсотків і є основним джерелом їх зростання», – розповів Валерій Лісницький. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.
