Новини податкової
Випадки не застосування РРО до 01.01.2021 року
Законом України від 20 вересня 2019 року №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону №265.
Згідно з преамбулою Закону №265 (у редакції Закону №128) Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – програмний РРО). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Згідно з ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону №129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Подання заяви за формою 1-РН з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» – через Електронний кабінет
Реєстраційна заява за формою 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Платник створює електронні документи, в тому числі Заяву, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком №557, а також Договором.
Засобами електронного зв’язку в електронній формі Заява подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема, з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Перша квитанція надсилається платнику електронного документа протягом двох годин з часу отримання його контролюючим органом, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 10 розд. ІІ Порядку №557, повідомляється про результати такої перевірки.
За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючим органом друга квитанція не направляється.
Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду Заяви та прийнятого контролюючим органом рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви.
Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.
Щодо права пенсіонерів на пільгу зі сплати земельного податку
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються, зокрема:
- особи з інвалідністю першої і другої групи; пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Абзацом двадцять четвертим ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058) визначено, що пенсіонер – особа, яка відповідно до Закону №1058 отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом №1058.
Відповідно до Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника (частина перша ст. 9 Закону №1058).
Абзацом першим частини першої ст. 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу, визначеного абзацами першим і другим частини першої ст. 26 Закону №1058.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим частини першої ст. 26 Закону №1058, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку зазначеного в частині першій ст. 26 Закону №1058.
Крім того, ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, яка визначала фізичних осіб, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020).
Таким чином, фізичні особи-пенсіонери, яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, не мають право на пільгу щодо сплати земельного податку, якщо вони не досягли пенсійного віку, однак в пенсійному посвідчення зазначено «пенсіонер за віком». Такі фізичні особи-пенсіонери мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв), після досягнення ними пенсійного віку (60 років). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення).
Бізнесу Тернопілля відшкодували 149 млн грн ПДВ
Відшкодувати податок на додану вартість у першому кварталі 2020 року забажали 94 суб’єкти господарювання Тернопільської області. Вони заявили до повернення на розрахунковий рахунок 117 млн грн податку на додану вартість.
До речі, станом на початок квітня цього року платникам податків краю повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 149 млн грн податку на додану вартість.
З початку цього року за результатами проведених перевірок податківці упередили 10 тис. грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.
На початок квітня 2020 року загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 58 млн грн, зокрема, 42 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.
Станом на 1 квітня кількість зареєстрованих платників податку на додану вартість – юридичних осіб по області становить 2 694 платників. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість платників податку на додану вартість – юридичних осіб зросла на 96 осіб або на 3,7 відсотка.
Звертаємо увагу, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216.
