Новини податкової
Кількість найменувань поставлених товарів перевищує 9999 позицій: відображаємо у податковій накладній
Відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307) податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Згідно з п. 16 Порядку №1307 передбачено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.
Водночас Порядком №1307 не заборонено складання в один день декількох податкових накладних за щоденними підсумками операцій.
Отже, якщо кількість найменувань поставлених товарів/послуг перевищує 9999 позицій, платник податку складає таку кількість податкових накладних за щоденними підсумками операцій, що є достатньою для відображення всієї номенклатури поставлених товарів/послуг за умови, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не перевищує 9999 позицій.
Термін подання декларації про майновий стан і доходи ФОП, яка працює як наймана особа, та має право на податкову знижку?
Згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці подають річну Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, платниками податку на доходи фізичних осіб – підприємцями подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) у Декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках до неї.
Отже, фізичними особами – підприємцями Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
У річній Декларації фізичної особи – підприємця поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.
Тимчасово припинено господарську діяльність: чи є можливість призупинити алкогольну або тютюнову ліцензію
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону №481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Погашення недоїмки з єдиного внеску контролюють у податковій службі Тернопілля
Питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перебуває на особливому контролі в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. З цього приводу проводяться постійні спільні зустрічі з органами державної виконавчої служби; формуються вимоги про сплату, які вручаються платникам для узгодження з наступним направленням до органів Державної виконавчої служби України, а також роз’яснювальна робота із боржниками.
Станом на початок травня цього року платники Тернопільщини заборгували державі понад 118 млн грн єдиного внеску. Вагома частка заборгованості – несплата фізичними особами, а це 74,3 відсотка.
У результаті проведених спільних заходів із представниками виконавчої служби краю, зустрічей із економічно активними боржниками до Державної казначейської служби України за січень-квітень 2020 року надійшло майже 8 млн грн заборгованого єдиного внеску. При цьому у квітні боржники віддали 1,6 млн грн цього платежу.
Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Це – виплати для кожного на випадок безробіття, компенсація від нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення.
Нагадуємо, що законодавством України за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено застосування фінансових санкцій. При цьому термін давності щодо стягнення сум недоїмки з цього платежу, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
До речі, приватним підприємцям – боржникам варто пам’ятати, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої особи, а це ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Крім цього, до такого боржника можуть застосовуватись заходи тимчасових обмежень у праві виїзду за межі країни.
Необхідно зауважити, що чинним законодавством України встановлено: ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати цього платежу виконуються першочергово і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.
