Новини податкової
Декларація з податку на нерухомість з типом «Уточнююча»: нюанси заповнення табличної частини
Відповідно до п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Таблична частина декларації передбачає заповнення рядків 5.1 та/або 6.1, у яких вказується податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий (звітний) період.
При цьому у рядку 5.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 5.1 Декларації) зазначається сума податкового зобов’язання за житлову нерухомість, яке повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 20 «сума податкового зобов’язання до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатків 1) до Декларації (далі – колонка 20 розд. І додатка 1).
У рядку 6.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 6.1. Декларації) вказується значення (сума значень) колонки 19 «сума податкового зобов’язання за нежитлову нерухомість до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 (додатків 2) до Декларації (далі – колонка 19 розд. І додатка 2).
Тобто рядки 5.1 та/або 6.1 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» заповнюються лише у випадку уточнення показників, які призводять до зміни значень колонки 20 розд. І додатка 1 та/або колонки 19 розд. І додатка 2.
Кого вважають оптовим постачальником електроенергії у розумінні Податкового кодексу
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) втратили чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії такі поняття як, зокрема, «енергопостачальники», «оптовий ринок електричної енергії України», «учасники оптового ринку електричної енергії України», «оптове постачання електричної енергії», передбачені ст. 1, ст. 15, ст. 15 прим.1, ст. 17 Закону України від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР «Про електроенергетику».
З цього ж часу купівля-продаж електричної енергії здійснюється на новому ринку електричної енергії, а саме: балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг, ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, де учасники ринку провадять свою діяльність на договірних засадах.
Відповідно до п. 16 розд. ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019 була проведена реорганізація підприємства (ДП «Енергоринок»), що провадило діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом виділу з його складу структурних підрозділів (філій) оператора ринку та гарантованого покупця. Також були створені на їх базі підприємства, що виконують відповідні функції.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що в умовах нового ринку електричної енергії оптового постачальника електричної енергії не існує.
Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та в умовах дії нового ринку електричної енергії платниками акцизного податку, зокрема, є:
- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
- виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п. п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п. п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2019 електропостачальник – суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
Так, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту (п. 5 ст. 56 Закону № 2019).
Отже, електропостачальник при купівлі електричної енергії у виробників електричної енергії та продажу такої електроенергії своїм споживачам не буде платником акцизного податку з постачання електричної енергії, відповідно до абзацу другого п. п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Тобто в умовах дії нового ринку електричної енергії платниками акцизного податку будуть вважатись виробники та імпортери електричної енергії відповідно до п. п. 212.1.1 та п. п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Водночас реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (п. п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Реалізація товару через Visa i MasterCard: як проводити через РРО оплату, коли кошти надійшли у вихідні чи після робочого дня
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Також застосування РРО є не обов’язковим при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).
Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
Розрахункові документи, що друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.
Тобто законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.
Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, при продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.
При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.
Автовласники Тернопільщини спрямували до місцевих скарбниць 1,3 млн грн транспортного податку
За січень-квітень 2020 року до місцевих бюджетів Тернопілля власники елітних авто сплатили 1 млн 300,4 тис. грн транспортного податку. Додатково територіальні громади отримали 582 тис. грн, оскільки сплата перевищила очікувані надходження на 81 відсоток.
Лідерами зі сплати транспортного податку є власники автомобілів – юридичні особи. З початку цього року вони сплатили 816,2 тис. грн, що більш, ніж вдвічі перевищило очікувані надходження. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці, перерахувавши 484,2 тис. грн цього платежу. Приріст до минулого року склав 21,3 відсотка або плюс 85,1 тис. гривень.
У 2020 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 грн Детально з переліком авто, які цьогоріч підлягають оподаткуванню транспортним податком, можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
До речі, загальна кількість моделей автомобілів, які обкладаються транспортним податком у 2020 році, становить – 172. Зокрема, цьогоріч до переліку потрапили такі марки, як AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Dodge, Ferrari, Ford, GMC, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lincoln, Maserati, Mclaren, Mercedes-Benz, Polestar, Porsche, RezvaniBeast, Rolls-Royce, Tesla, Toyota.
Погашення податкової заборгованості з єдиного внеску
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо порядку нюансів погашення податкової заборгованості з єдиного внеску.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Який документ направляється платнику про наявність заборгованості з єдиного внеску?
Михайло Манастирський: Платнику, у якого виник борг з єдиного внеску, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. При непогашенні узгодженої суми боргу з єдиного внеску, податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки для стягнення.
Питання 2. Мені, підприємцю, який не вів діяльності нарахували штраф та пеню біля 20 тис грн. Чи можливе розстрочення чи списання заборгованості з єдиного внеску?
Михайло Манастирський: Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.
Питання 3. Як правильно сплатити недоїмку з єдиного внеску та податковий борг?
Михайло Манастирський: Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 при погашенні податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску у полі «Призначення платежу» розрахункового документа друкується код виду сплати «140» – «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску» (поле №2).
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Питання 4. Коли здійснюється стягнення коштів і продаж майна платника податків в рахунок погашення його податкового боргу?
Михайло Манастирський: Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Питання 5. Що потрібно зробити для зняття накладеного виконавчою службою арешту автомобіля за поданням податкової через заборгованість?
Михайло Манастирський: При сплаті у повному обсязі податкового боргу та недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також виконавчого збору, майно платника податків звільняється з-під арешту та виконавче провадження припиняється.
