Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини податкової

Дата: 01.07.2020 08:25
Кількість переглядів: 390

Фото без опису

Перша подія (відвантаження товарів) відбулася до реєстрації платника ПДВ: чи буде відображення у звітності з ПДВ

 

Якщо згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому згідно з п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Враховуючи зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1000000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Коли змінено місце провадження господарської діяльності, а платник єдиного податку не повідомив про це

 

Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 3 п. 298.3.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну місця провадження господарської діяльності.

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Також слід враховувати, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

При зміні відомостей, передбачених підпунктами 1-5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви при зміні місця провадження господарської діяльності.

Водночас згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Крім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема, при здійсненні платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Майновий комплекс різний за своїм функціональним призначенням: відображаємо у декларації з податку на нерухомість

 

Відповідно до п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).

Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Згідно з п. п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема:

- тип об’єкта нерухомого майна;

- опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю);

- відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю).

Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

Більшість мільйонерів Тернопільщини збагатились від спадку та дарунків

 

Лічені дні залишились до завершення кампанії декларування громадянами своїх доходів, тому варто поспішити, щоб легалізувати прибутки. З початку цього року 28 жителів Тернопільщини заявили про отримання торік мільйонних статків вони задекларували 147,5 млн грн доходу.

Серед основних джерел, з яких отримали мільйонні доходи, такі: спадщина чи дарування (6 осіб), продаж нерухомого та рухомого майна (4 особи), незалежна професійна діяльність (4 особи), іноземні доходи (3 особи), інвестиційні прибутки (2 особи) тощо.

Мільйонери мають додатково сплатити 4 млн 118,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 525,4 тис. грн військового збору.

Цікаво, що переважна більшість жителів нашого краю, які заявили про мільйонні доходи, – чоловіки. Їх є 18 осіб серед декларантів, а 10 – жінки. До речі, найстаршому мільйонеру 89 років, а наймолодшому – 32 роки.

Ведення бізнесу у світлі останніх новацій податкового законодавства

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько під час Інтернет-конференції поспілкувався із дописувачами щодо ведення бізнесу у світлі останніх новацій податкового законодавства.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: На сьогодні складна ситуація у зв’язку з карантином, але нам підприємцям треба працювати. Я не можу отримати консультацію у Центрів обслуговування, тому що він закритий. І у мене не однієї така ситуація. Який у нас вихід? Додзвонитися за вказаними податковою телефонами важко. Який вихід ви вбачаєте?

Іван Пунько

Так, ситуація складна як для суб’єктів господарювання, так і самих працівників податкових органів.

Для того, аби зняти навантаження із телефонних дзвінків та ЦОПів, з 1 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій в електронній формі. Запит на індивідуальну податкову консультацію в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

 

Питання: Місцеві податки і збори відіграють велику роль у наповненні місцевих бюджетів. Їх багато, це податок на майно (у т. ч. плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок), єдиний податок, туристичний збір, збір за паркування транспортних засобів. Як пише у Податковому кодексі України, ставки має прийняти орган місцевої влади до 15 липня. Якщо не буде прийнято, що ляже на плечі платників?

Іван Пунько

Якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Таким чином, органи місцевого самоврядування у поточному році можуть не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік.

 

Питання: Дочка навчається, вже другий рік поспіль повертаю кошти за навчання, читаю, що змінені терміни подання декларацій для громадян. А податкова знижка зазнала змін у поданні?

Іван Пунько

Ні, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року (включно).

 

Питання: Підтвердіть або спростуйте, чи дійсно так звані «сплячі» підприємці не будуть сплачувати єдиний внесок?

Іван Пунько

Карантинне законодавство передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізичних осіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

 

Питання: Я мала борг із єдиного внеску, сплатила його, а тепер мені його повернуть?

Іван Пунько

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

 

Питання: Як буде проведено процедуру списання боргу з єдиного внеску?

Іван Пунько

Так, буде списання для тих фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 01.01.2017 по 03.06.2020  не отримали дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Таким платникам необхідно протягом 90 календарних днів, починаючи з 03.06.2020 року, подати для:

- фізичних осіб-підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця – заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку – заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства  та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

 

Питання: Що з впровадженням касових апаратів, нових змін?

Іван Пунько

Важливо зазначити, що впровадження застосування програмних РРО перенесено з 19 квітня 2020 року на 1 серпня 2020 року.

Нагадаю, що запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде використовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Звертаю увагу, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.

Про актуальні питання-відповіді пов’язані із запровадженням програмних РРО можна ознайомитися на порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html.

 

Питання: Майно перебуває у податковій заставі, реалізували без погодження податкової. Що змінено?

Іван Пунько

Зауважу, що 1 січня 2021 року набирає чинності стаття 116 Податкового кодексу України, якою, зазначено, що за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу передбачено штраф в розмірі вартості відчуженого майна.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь