Новини податкової
Коли борг перешкоджає перебувати на спрощеній системі оподаткування
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. п. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Розмір суми податкового боргу відповідно до абзацу третього п. 59.1 ст. 59 ПКУ не повинен перевищувати шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадку, визначеному п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II ПКУ (п. 299.12 ст. 299 ПКУ).
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначений ст. 129 ПКУ.
Зважаючи на викладене, при наявності у платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, загальна сума якого перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів або реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 129 ПКУ, при несвоєчасній сплаті єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої-третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.
Як податковий агент може повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При цьому при наявності переплати податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.
Коли порушили граничний термін реєстрації податкових накладних
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, в частині адміністрування податку на додану вартість.
Змінились граничні строки реєстрації податкових накладних складених при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ і у випадку перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання:
- у разі відсутності реєстрації – 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 3 400 грн (раніше – 50% від суми ПДВ);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 020 грн, незалежно від періоду запізнення (раніше – 10-50% від обсягу постачання без ПДВ в залежності від періоду запізнення).
Зазначені штрафи запроваджуються також щодо податкових накладних, складених за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за ставкою 0% ПДВ.
Нагадаємо, що Законом №466 встановлено подовжений термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ. З 23 травня 2020 року таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому складені зазначені накладні. Для зведених податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у червні 2020 року, граничним терміном реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 липня 2020 року.
Олексій Любченко: Українці, попри карантин, – відповідальні та сплачують податки
У першому півріччі 2020 року платники податків сплатили 54,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. У 2019 році цей показник складав 51,2 млрд грн. Тобто порівняно з минулим роком цьогорічний показник більше на 3 млрд грн. Про це Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».
За його словами, зростання відбулося незважаючи на карантинні обмеження через коронавірусну хворобу.
«Триває робота з платниками. Люди розуміють, що немає де взяти готівку, щоб виплачувати зарплатню «у конвертах». Необхідно нараховувати зарплату, а легкого доступу до готівки немає. Доводиться нараховувати офіційно», – зазначив Олексій Любченко.
Очільник податкової служби також повідомив, що виконання плану з податку на доходи фізичних осіб у червні становило 106 %, з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 117,5 %.
«Українці, попри карантин, є відповідальними та сплачують податки», – наголосив Олексій Любченко.
За його словами, зростання надходжень фіксується і з податку на додану вартість. У червні 2019 року країна отримала в бюджет 4,6 млрд грн ПДВ, а у 2020 році – 8,5 млрд грн. Перевиконання складає 4 млрд грн, тобто майже в 1,9 раза.
Як зазначив Олексій Любченко, в податковій вже є розуміння показників надходжень до бюджету за липень, а тому наразі вже триває робота по виконанню завдань серпня.
Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації
Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних – про це сьогодні під час брифінгу розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков.
Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.
Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї. «СМКОР – це запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков.
За його словами, 70-80% платників є цілком доброчесними, які готові сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування бізнесу.
Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це потужне джерело аналітичної інформації.
«Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці».
На Тернопільщині сплатили майнових податків більше, ніж очікували
Упродовж січня-червня 2020 року юридичні особи Тернопільщини сплатили більше, ніж очікувалося земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку тощо. Відтак місцеві скарбниці отримали додаткові надходження. Про це повідомили у секторі адміністрування екологічного податку, місцевих та рентних платежів управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Зокрема, надходження від плати за землю склали 108,2 відсотка або на 9,8 млн грн більше. За нерухомість юрособи сплатили на 42,8 відсотка більше, ніж очікувалося, а це плюс 9,9 млн гривень. На 1,6 млн грн або 53,7 відсотка перевищили надходження від плати за використання лісових ресурсів. Рентна плата за надра склала 101,8 відсотка або 400 тис. грн додатково. Екологічного податку до держбюджету спрямували вдвічі більше, ніж очікувалося, а це додатково 3,2 млн грн, а до місцевих бюджетів – на 74,8 відсотка більше або плюс 1,3 млн гривень.
Порівняно із першим півріччям минулого року приріст надходжень із податку на нерухоме майно, рентної плати за надра, екологічного податку склав відповідно 600 тис. грн, 5,4 млн грн та 2,9 млн гривень.
