Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини податкової

Дата: 21.07.2020 15:53
Кількість переглядів: 568

Фото без опису

Валютний (обмінний) курс НБУ для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ

 

Згідно з п. п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Отже, якщо на дату постачання товару, вивезеного у митному режимі експорту, постачальником – платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім відбувається зміна договірної (контрактної) вартості поставлених (вивезених) за межі митної території України товарів (що підтверджується відповідними первинними документами), то на дату доплати/повернення коштів постачальник складає розрахунок коригування.

Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року №148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені в п. п. 1 та 3 п. 5 розд. II Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Виходячи із зазначеного, коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у разі наступної за постачанням зміни їх договірної (контрактної) вартості здійснюється з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Коли платити податки: до вихідного чи після?

 

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

У період відпустки чи лікарняного підприємець отримав дохід: чи є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування

 

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п. п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – Порядок № 579).

Відповідно до вимог п. 5 Порядку №579 записи в книгах обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема, про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою. Крім цього, п. 6 Порядку № 579 передбачено, що у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

Враховуючи викладене, вся сума доходу, отриманого під час відпустки або хвороби фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі відображається в книзі обліку доходів та декларації платника єдиного податку.

При цьому, така фізична особа – підприємець зобов’язана сплатити єдиний податок за ставками та в порядку, визначеному ПКУ.

Крім того, відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

Землевласники Тернопільщини спрямували до місцевих бюджетів майже 150,8 млн гривень

 

У січні-червні 2020 року власники та орендарі земельних ділянок нашого краю сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 150 млн 782,7 тис. грн плати за землю. Сплата перевищила очікувані надходження цього платежу на 6,3 відсотка. Тож місцеві скарбниці додатково отримали  8 млн 929,3 тис. гривень.

Загалом внесок юридичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують землю, склав 128 млн 594 тис. гривень. Фізичні особи сплатили 22 млн 188,7 тис. грн плати за землю.

Доречно нагадати, що згідно із нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При цьому юрособи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня 2019 року та  подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь