Новини податкової
Випадки застосування РРО та/або ПРРО підприємцями – платниками єдиного податку
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:
до 01 січня 2021 року у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;
з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн;
- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
- здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, з 01 квітня 2021 року не застосовують РРО та/або ПРРО фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи.
Документи на підставі яких можуть бути скасовані податкові повідомлення-рішення з плати за землю
Податкові повідомлення-рішення з плати за землю, надіслані (вручені) фізичним особам (громадянам), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі їх письмової заяви, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 Податкового кодексу України;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Якщо, контролюючий орган скасовує рішення, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування.
У випадках, якщо, контролюючим органом або рішенням суду, що набрало законної сили зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.
Також, у випадку, коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Мала податкова реформа: оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, зокрема:
- визначається порядок оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;
- оподатковується за основною ставкою 18 відс. дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів рухомого майна (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 відсотків);
- виключаються з переліку об'єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування;
- уточнюється перелік витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;
- скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
звільняється від сплати 5 відс. податку на доходи фізичних осіб у розмірі під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Задля підтримки армії на Тернопільщині сплатили 163,6 млн гривень
Упродовж семи місяців 2020 року платники податків Тернопілля на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 163 млн 554 тис. грн військового збору. Порівняно з січнем-липнем минулого року надходження цього платежу зросли на 6,4 млн гривень. Сплата перевищила очікувані надходження на 154 тис. гривень.
Цьогоріч лише у липні мешканці області сплатили 24 млн 769,9 тис. грн «патріотичного» платежу. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії зросли на 4,2 млн грн порівняно з відповідним періодом 2019 року.
Вважаємо за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо.
Платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Нарахований дохід оподатковується за ставкою податку 1,5 відсотка. Сума збору зараховується до державного бюджету.
