Новини ОДПІ
Які податки не платять юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Поряд з цим, абзацом другим п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
При ввезенні товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента при нарахуванні (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Фіскальний чек без обов’язкових реквізитів: відповідальність суб’єкта господарювання
Документ не є розрахунковим при відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
- вчинене вперше – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).
Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Річна фінансова звітність: оприлюднення відповідно до Закону України №466
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесеними Законом №466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
- разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
- річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС.
У рамках Меморандуму про співпрацю України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAV з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстр розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).
Мобільний додаток ОщадРАV можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів. ДПС продовжує інтеграцію програмного рішення ПРРО з банківськими сервісами. Підприємці зможуть встановити додаток на свій смартфон та проводити безконтактні платежі. Це зручний вид розрахунків, який на сьогодні стає все більш популярним серед споживачів. Більше того, така система розрахунків не потребуватиме зайвих витрат від платника.
На Тернопільщині власники елітного житла наповнюють місцеві бюджети
Майже 73,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини платники впродовж січня-липня цього року. Це перевершило очікувані надходження на 26,5 відсотка, а отже додатково територіальні громади отримали 15,5 млн гривень. Прівняно з січнем-липнем минулого року цьогорічний приріст платежу склав 6,7 млн гривень.
Трохи більше 65 відсотків податку на нерухоме майно сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих скарбниць 48,3 млн грн цього платежу. Їхня сплата перевищила надходження аналогічного минулорічного періоду на 1,8 млн грн, а очікування – на 12,4 млн гривень.
Власники нерухомості – фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 25,6 млн грн податку. Це на 13,5 відсотка більше, ніж прогнозували. Відтак громади додатково отримали 3 млн гривень. Порівняно з січнем-липнем 2019 року надходження податку на нерухоме майно зросли на 4,9 млн грн або 23,7 відсотка.
