Новини ОДПІ
З 1 ЛИПНЯ СПРОЩЕНЦІ І-ІІІ ГРУП МАЮТЬ СПЛАЧУВАТИ ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК ЗА ДІЛЯНКИ, ЯКІ ВОНИ ЗДАЮТЬ В ОРЕНДУ ТА ДІЛЯНКИ НА ЯКИХ РОЗТАШОВАНІ ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОСТІ, ЩО НАДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ.
З 1 липня 2020 року у платників єдиного податку першої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку.
Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 1 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Також платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання річної податкової декларації. Таку декларацію слід подавати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Звертаємо увагу, у разі зміни протягом року об'єкта або бази оподаткування платник плати за землю має подати до податкового органу податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Тобто, платникам-єдинникам, які з 1 липня п.р. стали платниками земельного податку, декларацію необхідно подати до 20 серпня 2020 року. У такій декларації слід обчислити суму земельного податку за період з липня по 31 грудня 2020 року.
Документи, які повинен надати підприємець-платник єдиного податку за продані товари (надані послуги)
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом №1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
При ненаданні на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом №1023.
Електронний кабінет: подання заяв за ф. №1ДР, ф. №5ДР
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка за ф. №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. №1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) (п. 1 розд. IX Положення №822).
Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. №1ДР, ф. №5ДР та скановані копії документів засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет»), вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет»».
Інформацію щодо надходження до ДРФО заяв за ф. №1ДР, ф. №5ДР, сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини ІТС «Електронний кабінет» у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Протягом одного робочого дня після надсилання заяв за ф. №1ДР, ф. №5ДР та сканованих копій документів, фізична особа отримує повідомлення про прийняття/неприйняття таких заяв у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Щодо оподаткування ПДФО суми процентів, нарахованих на користь фізичної особи за користування позикою
Згідно з ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
При відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас відповідно до п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Згідно з п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній основі, зокрема, сума процентів, нарахованих на основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податків на таку основну суму, але не сплачених (списаних), або на поворотній основі – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо в договорі про надання позики буде передбачено обов’язок нараховувати фізичній особі проценти за користування коштами, такі проценти у розумінні ПКУ не будуть вважатися процентами, оскільки не відповідають терміну «процентів», визначеному у п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. В цілях оподаткування такі кошти на підставі п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору і оподатковувати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Бізнес Тернопільщини перерахував до дербюджету майже 745 млн грн податку на додану вартість
Понад 744,7 млн грн податку на додану вартість сплатили суб’єкти господарювання Тернопільщини до Державного бюджету України упродовж семи місяців цього року. Приріст платежу до січня-липня 2019 року склав 101,3 млн гривень. Цьогоріч сплата перевищила очікувані надходження на 19 млн гривень.
«Той факт, що зросла сплата ПДВ, свідчить про поступове економічне відновлення та ефективне адміністрування платежу. До того ж, застосовуючи Систему моніторингу оцінки ризиків, яка автоматично зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних, податківці можуть на початковому етапі виявляти та призупиняти сумнівні фінансові операції недобросовісних суб’єктів господарювання», – прокоментував начальник ГУ ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.
Він також наголосив, що зупинка реєстрації податкових накладних не припиняє господарської діяльності суб’єкта підприємництва. Проте, платник зобов’язаний пояснити та документально підтвердити реальність здійснюваної господарської операції, що має ознаки ризиковості.
Податківець також нагадав, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено деякі зміни щодо податку на додану вартість. Зокрема, продовжено граничний термін реєстрації окремих категорій зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15 до 20 числа місяця.
