Новини ОДПІ

Дата: 24.01.2019 16:38

Кількість переглядів: 404

Офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки» за підтримки Державної фіскальної служби України проводить 07 лютого 2019 року в конференц-залі готелю «Radisson Blu» за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19, валютний форум «Валютна еволюція 2019: особливості валютного регулювання та нагляду».

Під час заходу платники матимуть можливість дізнатись про офіційну позицію фіскального відомства та про точки зору експертів щодо прийдешніх новацій в оподаткуванні зовнішньоекономічної діяльності та у сфері валютного регулювання.

Форум — чудова можливість отримати консультацію з урахуванням специфіки діяльності вашої компанії та долучитись до відкритої дискусії між учасниками та спікерами форуму.

Виплата заробітної плати у розмірі вище мінімальної, ліквідація зарплатної заборгованості, дотримання законодавства про оплату праці – та ніша діяльності, де фіскальна служба діє спільно з органами місцевого самоврядування. Адже завдяки такому тандему суб’єкти господарювання працюють у правовому полі, дотримуючись трудового законодавства, а місцеві бюджети отримують додаткові надходження від податку на доходи фізичних осіб.

Так, впродовж 2018 року  працівники територіальних органів Головного управління ДФС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 35 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи 34 суб’єкти господарювання виплатили заборговану зарплату на суму 6 млн 72 тис. гривень. Вони також сплатили 10,6 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та  100,3 тис. грн єдиного соціального внеску.

 Крім того, фахівці фіскальної служби проводили індивідуальну роз’яснювальну роботу з керівниками 164 підприємств. Результатом таких вжитих заходів є те, що 163 юрособи  погасили 7 млн 739,1 тис. грн заборгованої заробітної плати,  2 млн 535 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 4 млн 751,5 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Працівники територіальних органів ДФС в області спільно з органами місцевої влади проводять контроль за дотриманням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Впродовж 2018 року на засіданнях комісій заслухали керівників 306 підприємств та організацій, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче розмірах. За наслідками проведеної роботи 289  підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 1 млн 181,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 392,5 тис. грн єдиного внеску.

Також проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань із 633 суб’єктами господарювання області. Опісля цього 604 підприємства підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 9 млн 24,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 10 млн 801,8 тис. грн. єдиного внеску.

Варто мати на увазі, що відомості про представників підприємництва, які виплачували заробітну плату працівникам нижче мінімальної, надано Управлінню держпраці у Тернопільській області, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, Головному  управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних та міських рад.

Нещодaвно у приміщенні Тернопільської митниці ДФС відбулaся спільнa нaрaдa керівництва митниці з декларантами та митними брокерами облaсті щодо проблемних питань, які виникають при здійсненні митного оформлення транспортних засобів, які були у використанні та що перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, та з метою нaлaгодження нaпрямів ефективної співпрaці.

Нa почaтку зустрічі нaчaльник Тернопільської митниці ДФС Оксaнa Aнтонович коротко проінформувaлa учaсників зaходу про підсумки роботи митниці у 2018 році та відзнaчилa зростaння нaдходжень митних плaтежів до бюджету.

Учaсники наради обговорили також основні новaції тa зміни зaконодaвствa, зумовлені набранням чинності з 25 листопада 2018 року Законів України від 08.11.2018  № 2611-VIII та № 2612-VIII, які запровадили новий порядок митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації.

Працівники митниці наголосили присутнім на дотриманні вимог Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1077, при здійсненні митного оформлення транспортних засобів, які були використані та перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, відповідальності за порушення митних правил при ввезенні громадянами України автомобілів на іноземній реєстрації, а також на особливостях справляння акцизного податку при легалізації громадянами транспортних засобів.

Так,  начальник митного посту «Тернопіль-центральний» Іван Шлюсар  зазначив, що 22 лютого 2019 року спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації. Після цього часу власники таких авто будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою, як  це передбачено чинним законодавством.

За словами заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням Володимира Петрука, протягом 180 днів з початку дії закону, а саме до 24 травня 2019 року, діє пільговий період, після закінчення якого при перевищенні строку транзиту або тимчасового ввезення транспортного засобу на іноземній реєстрації більше ніж на 30 діб власнику такого автомобіля загрожує штраф у розмірі 170 тис. грн або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду.

Крім цього, деклaрaнтaм тa брокерaм повідомили про основні порушення і помилки, які допускaються ними при здійсненні деклaрувaння товaрів і трaнспортних зaсобів, тa передбaчену відповідальність.

У свою чергу митні брокери та представники бізнесу мали змогу звернутися до керівництва митниці з проблемними питаннями, які виникають при здійсненні митних процедур.

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон №265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас на вимогу пасажирів такі особи зобов’язані видавати відповідні документи.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Показники рядків I – IX розділу А податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б, а тому коригування показників розділу Б призводять до зміни показників розділу А.

Таким чином показники рядків I – IX розділу А податкової накладної коригуються разом з коригуванням показників розділу Б.

Виправлення помилок у розділі Б податкової накладної, що не пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, зокрема у графі «Код ставки» податкової накладної, здійснюється методом «сторно».

Тобто, якщо у податковій накладній не заповнено графу «Код ставки», або зазначено помилковий код ставки, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної її кількісні (вартісні) показники зазначаються зі знаком «-», та додається новий рядок, який містить правильні значення та зазначається відповідний код ставки.

У полі «Дата складання» вказується дата, на яку було виявлено помилку.

В обох рядках такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104 та однакова група коригування.

Водночас відповідно до п. 201.5 ст. 205 ПКУ для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Тому, якщо платник податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у податковій накладній зазначив код ставки на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, то з метою виправлення помилки складається розрахунок коригування, в якому у табличній частині зі знаком «-» вказується обсяг операцій з постачання товарів/послуг, за якими зазначений код ставки за операціями, які звільнені від оподаткування, та складається нова податкова накладна з кодом ставки на операції, які оподатковуються за ставкою 20 (7, 0) відсотків. В такому розрахунку коригування зазначається код причини коригування 102.

Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) (п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Водночас п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги, зокрема, п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Статтею 274 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Статтею 277 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).

« повернутися