Новини податкової
Арештувати майно можуть за певних обставин
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коли формує звітність підприємець-спрощенець в Електронному кабінеті
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
Мала податкова реформа: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів
Державна податкова служба повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.
Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком при відсутності у платника податків рахунка в банку.
При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Також, Законом №466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
На Тернопільщині надходження до місцевих бюджетів збільшились завдяки сумлінним платникам
Понад 3 млрд 262,4 млн грн перерахували до місцевих бюджетів краю платники податків упродовж дев’яти місяців 2020 років. Це – плюс 197,5 млн грн до очікуваних надходжень, що складає у 6,4 відсотка. Порівняно з січнем-вереснем минулого року сплата зросла на 193,1 млн грн або на 6,3 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.
«Найбільше місцеві скарбниці отримали податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно та акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції», – деталізував посадовець.
Очільник податкової служби краю зазначив, що з початку року платники спрямували 2 млрд 231,5 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 135,2 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу сплатили 476,1 млн грн єдиного податку, а це на 36,7 млн грн більше, ніж у січні-вересні 2019 року. Плати за землю перерахували 275,8 млн гривень. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 103,5 млн грн, що на 13,9 млн грн більше, ніж у трьох кварталах минулого року. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 78,4 млн грн акцизного податку, а це плюс 24 млн грн до аналогічного минулорічного періоду.
«Карантинні обмеження спонукали бізнес до часткових вимушених канікул, відтак було припущення, що бюджети недоотримають частини податкових платежів. Проте, завдяки ефективному діалогу з представниками реального сектора економіки, сумлінними платниками податків такого ризику вдалося уникнути. І ось у вересні спостерігаємо позитивну динаміку плюс 38,1 відсотка до очікуваних надходжень та 13,9 відсотка до минулого року», – розповів Іван Пунько.
До речі, впродовж вересня платники податків перерахували до місцевих скарбниць 401,5 млн гривень, що на 38,1 відсотка більше. Отож, бюджети додатково отримали 110,7 млн гривень. Порівняно з вереснем минулого року приріст надходжень склав 49 млн грн або збільшився на 13,9 відсотка.
