Новини податкової
Електронна адреса для відправлення податкової звітності в електронному вигляді
Платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу: zvit@sta.gov.ua.
Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 №729 (далі – Формат (стандарт)).
Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).
Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).
Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.
Нюанси подання податкової декларації з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з п. п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Водночас п. п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку (далі – Декларація) за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
- або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;
- або за місцем свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.
Мала податкова реформа: податковий аудит
Державна податкова інспекція продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, зокрема,
- врегульовано питання, пов’язане з неодноразовою втратою платниками податків первинних документів, що використовується для уникнення перевірок. Повторна втрата вважатиметься, що такі документи відсутні (ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- змінені строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки - з 10 календарних днів на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ);
- суттєво змінено норми ст. 58 ПКУ щодо змісту податкового повідомлення-рішення. Окремо визначено, що повинно містити податкове повідомлення-рішення у разі, якщо воно прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Передбачено вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, передбачаються в якості обов’язкових описова та мотивувальна частини податкового повідомлення-рішення, та детальний розрахунок штрафних санкцій (норма буде діяти з 2021 року);
- змінено порядок внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок) та порядок оприлюднення цього плану-графіка на офіційному вебпорталі ДПС (до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки);
- змінено статтю 78 ПКУ щодо підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема:
* виключено із підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (п. п. 78.1.11 ст. 78 ПКУ);
* приведено у відповідність до змін у Законі України «Про державну службу України» п. п. 78.1.12 ст. 78 Кодексу, та у разі проведення дисциплінарного провадження стосовно працівників органів ДПС надано можливість проводити повторні перевірки;
* виникла можливість повернутися у вже перевірений період (особливо охоплений плановою перевіркою), якщо отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (п. п. 78.1.21 ст. 78 ПКУ) (набуває чинності з 01.07.2020);
* при отриманні інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України (п. п. 78.1.22 ст. 78 ПКУ);
- змінено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Передбачено можливість допуску за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу (ст. 81 ПКУ);
- передбачено можливість зупинення виїзних та невиїзних документальних перевірок платників податків всіх категорій, а не лише великих платників податків (стаття 82 ПКУ);
- удосконалено порядок розгляду заперечень до актів перевірок (стаття 86 ПКУ) (набуває чинності з 01.01.2021) шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;
- статтю 102 ПКУ доповнено нормою, якою передбачено, що строки давності (1095 днів) для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів (набуває чинності з 01.01.2021);
- внесено зміни до статті 129 Кодексу з метою врегулювання проблемних питань з нарахування пені на суми заниження податкового зобов'язання, виявленого контролюючим органом за результатами перевірок (набуває чинності з 01.01.2021);
- збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.
Бізнесмени Тернополя оцінили переваги програмних РРО
З 1 серпня цього року набули чинності норми законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним. Відтак для суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податкова служба надала для застосування програмні рішення. Вони є безкоштовними, тому бажаючі оцінити переваги програмних РРО можуть самостійно їх встановити на свої ґаджети.
На Тернопільщині програмні рішення для проведення готівкових розрахунків використовують як приватні підприємці, так і юридичні особи. Вони вже зареєстрували 30 програмних РРО. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.
«При чому підприємці активніше використовують таку новацію. Адже застосовують у своїй діяльності 27 ПРРО. Юридичні особи краю зареєстрували 3 одиниці альтернативної касової техніки», – деталізував він.
Посадовець також конкретизував, що більшість програмних рішень використовують приватні підприємці Тернополя. Із загальної кількості зареєстрованих 17 ПРРО працюють в обласному центрі.
«Кількість суб’єктів підприємництва, які бажають використовувати програмну касову техніку зростає. Адже, це вдале рішення для особистостей, які цінують свій час та комфорт. До того ж зареєструвати програмні РРО можна в режимі онлайн, а це дуже зручно, особливо в період пандемії», – зазначив очільник податкової служби Тернопілля.
Нагадаємо, що з 1 квітня 2021 року будуть зобов’язані застосувати РРО та/або ПРРО усі приватні підприємці – платники єдиного податку ІІ-IV груп.
