Новини податкової
Про встановлення єдиного підходу до розгляду запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом та фондами соціального пенсійного забезпечення
Державна податкова служба України у листі від 12.10.2020 №18332/7/99-00-12-09-01-07 надала роз’яснення у частині встановлення єдиного підходу до розгляду запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом та фондами соціального пенсійного забезпечення.
Так, Відповідно до пункту 42¹.2 статті 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманим яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (далі — KEП) чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З метою реалізації вимог статті 42¹ Кодексу в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі — Витяг).
Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.
Крім цього, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для цього в електронному кабінеті реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей про рахунки для зарахування платежів до бюджету (покроковий алгоритм щодо перегляду IKП та здійснення фізичними особами сплати податків та єдиного внеску наведено у додатку 1).
Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі — Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДГІС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою
«F/J1400203» (далі — Витяг). Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС (рекомендації щодо отримання Витягу наведено у додатку 2).
Таким чином, у зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 № 422, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за N• 751/28881 (далі — наказ № 422), не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
Водночас згідно зі статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року N 393/96-BP «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою a6o клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних та особистих прав i законних інтересів.
При цьому такі звернення розглядаються i вирішуються у термін не більше одного місяця від дня ïx надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.. 20 Закону №393).
Зважаючи, що згідно з наказом №422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДПС первинних показників є працівники структурних підрозділів органу ДПС за напрямами роботи при розгляді запитів на звернення громадян слід залучати такі підрозділи.
Коли доплати до заробітної плати є базою нарахування ЄВ
Державна податкова служба повідомляє, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова №246) встановлено, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відс. заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон №108/95), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону №2464).
Статтею 2 Закону №108/95 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Таким чином, суми доплат до заробітної плати, нараховані медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, відносяться до додаткової заробітної плати, що належить до фонду оплати праці, та є базою нарахування ЄВ.
Спрощенці, яким дозволено здійснювати діяльність в сфері страхування
Державна податкова інспекція повідомляє, що відповідно до абзацу першого ст. 15 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон №85), страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
В абзаці третьому ст. 15 Закону №85 визначено, що страхові брокери – зокрема, фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Також абзацом сьомим ст. 15 Закону №85 передбачено, що страхові агенти – зокрема, фізичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
Порядок провадження діяльності страховими посередниками, у тому числі страховими агентами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» зі змінами та доповненнями, згідно з якою агентська діяльність – діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
При цьому страховими посередниками (страховими агентами і страховими брокерами) є суб’єкти підприємницької діяльності.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн гривень (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, відповідно до п. п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ для платників єдиного податку першої – третьої груп заборонено здійснення діяльності страхових (перестрахових) брокерів і страхових компаній.
Також п. 6 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яку ведуть страхові агенти, визначені Законом №85.
Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої, другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.
Однак фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку на третій групі мають право здійснювати діяльність страхових агентів.
Послуги, які надають у ЦОП
Відповідно до абзацу другого розд. І Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП» (далі – Положення), центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві (далі – ГУ ДПС) та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС та посадовими особами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг, інших документів (звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, тощо), та надання електронних довірчих послуг (абзац п’ятий розд. І Положення).
Підрозділом 2.3 розд. ІІ Положення визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до ЦОП:
1. Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
2. Внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
3. Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
4. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій.
5. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій.
6. Реєстрація розрахункових книжок.
7. Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку.
8. Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
9. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
10. Видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань.
11. Видача довідки про доходи.
12. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).
13. Підтвердження статусу податкового резидента України.
14. Реєстрація платника єдиного податку.
15. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку.
16. Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
17. Внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
18. Надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
19. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
20. Видача довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
21. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
22. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
23. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
24. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
25. Видача ліцензії на право зберігання пального.
26. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
27. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
28. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
29. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
30. Видача дубліката ліцензії на право зберігання пального.
31. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
32. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
33. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
34. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
35. Переоформлення ліцензії на право зберігання пального.
36. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
37. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
38. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
39. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
40. Анулювання ліцензії на право зберігання пального.
Поряд з цим, підрозд. 2.4 розд. ІІ Положення визначено інші послуги та сервіси:
1. Приймання кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг.
2. Приймання податкової та іншої звітностей.
3. Облік платників:
3.1. взяття на облік платників податків, платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
3.2. надання витягів з реєстру платників податку на додану вартість;
3.3. надання витягів з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
3.4. видача довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків.
4. Проведення звірки за письмовою заявою платників податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т. ч. заява для застосування пільги)).
5. Погодження довідок-розрахунків та підписання довідок про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску.
6. Надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової, фінансової та іншої звітностей платників в електронному вигляді.
7. Надання консультацій з питань:
7.1. електронних сервісів;
7.2. податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
8. Надання електронних довірчих послуг.
9. Приймання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації в межах Законів України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами) та від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами).
Крім того, підрозд. 2.5 розд. ІІ Положення визначено, що у приміщеннях, в яких розміщено ЦОП, можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо), у тому числі сторонніми організаціями.
Забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакета документів.
Надання платних супутніх послуг органом ДПС забороняється.
Тернопільський бізнес віддав 37,7 млн грн податкового боргу
Впродовж січня-вересня 2020 року 604 юридичних особи, які допустили податковий борг на початок року, скоротили його на 37,7 млн гривень. Зокрема, 443 суб’єкти господарювання сплатили 23,4 млн грн податкової заборгованості.
За рахунок погашення податкового боргу у трьох кварталах цього року до зведеного бюджету надійшло 25,9 млн гривень. При цьому державна скарбниця отримав 15,4 млн гривень.
Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексному плану дій задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні-вересні цього року фахівці податкової служби області подали до суду 94 звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 52,7 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 65 таких звернень на суму 26,1 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 83 позови на суму податкового боргу 9,4 млн гривень.
Від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 373,2 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 142,9 тис. грн, а місцеві бюджети – 104,5 тис. гривень.
