Новини податкової
Орендні витрати на наступний рік відображають у витратах
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного (звітного) року від провадження господарської діяльності (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга ), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюється записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок.
Згідно з п. 8 порядку у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, зокрема, витрати на сплату орендних та комунальних платежів, які повинні бути документально підтверджені.
Таким чином, фізична особа – підприємець має право включати до складу витрат суму сплачених орендних платежів, які безпосередньо пов’язані з одержанням доходу протягом календарного (звітного) року на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Про переваги подання звітності в електронній формі
Відповідно до Податкового кодексу України передбачено подання до податкової інспекції звітності в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Подаючи звіт в електронній формі платник економить час для поїздки у податкову інспекцію та час простоювання у черзі; кошти на придбання бланків звітності.
Аби уникнути вищевказаних незручностей, податкова інспекція просить платників податків, які ще не виготовили електронного ключа для здійснення електронного підпису, зробити це в найкоротший термін та подавати звітність в електронному форматі.
Відповідальність для підприємця за неподання декларації про отримані доходи
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
Коли платник податку змінює місце обліку в контролюючому органі
Пунктом 10.15 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588) передбачено, що контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку у такі строки:
- після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у п. 10.13 розд. X Порядку №1588;
- протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку №1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку №1588 без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пп. 10.14 – 10.21 розд. X Порядку №1588;
2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Згідно з п. 10.16 розд. X Порядку №1588 пакет документів включає:
- реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків;
- звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив;
- дані про контрольно-перевірочну роботу (в тому числі реєстр складених контролюючим органом актів (довідок) перевірок із зазначенням в реєстрі дати та номера акта перевірки, виду перевірки, перевіреного періоду, структурного підрозділу, що здійснював перевірку, місця та строку зберігання матеріалів перевірки);
- документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг (за винятком податкового боргу з платежів за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність);
- інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов’язань та судових справ між контролюючими органами і платником податків за останні три роки.
Перелік документів, що надсилаються, зазначається у супровідному листі. Документи надсилаються поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення або доставляються нарочно працівником контролюючого органу та передаються під підпис до підрозділу, відповідального за організацію документообігу контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб (п. 10.17 розд. X Порядку № 1588).
При неможливості складання або надання документа, передбаченого нормативно-правовими актами, у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків формується довідка у довільній формі про неможливість складання або надання такого документа. Довідка долучається до супровідного листа, що передається до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків (п. 10.18 розд. X Порядку № 1588).
Якщо стосовно платника податків не формувались реєстраційна частина у період його діяльності та/або звітна частина за останні три роки з причини того, що документи, які включаються до таких частин, у відповідному періоді були отримані контролюючими органами у порядку інформаційної взаємодії або від платника податків в електронному вигляді, про це зазначається у супровідному листі і реєстраційна та/або звітна частини облікової справи не передаються до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 10.19 розд. X Порядку №1588).
Пунктом 10.20 розд. X Порядку №1588 визначено, що якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у п. 10.14 розд. X Порядку №1588, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.
Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур, передача яких передбачена розд. X Порядку №1588.
Згідно з п. 10.21 розд. X Порядку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) зберігаються протягом трьох років з моменту зняття з обліку такі документи:
- копії супровідних листів та описи облікових справ (якщо такі передавались);
- документ (повідомлення) про вручення (доставку) облікової справи та документів платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали понад 3,7 млрд гривень податкових платежів
Впродовж десяти місяців цього року до місцевих бюджетів Тернопілля платники податків перерахували 3 млрд 742,4 млн грн платежів. Це перевищило очікувані надходження на 7,4 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 259,5 млн гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько, порівняно з січнем-жовтнем 2019 року сплата зросла на 238,6 млн грн або на 6,8 відсотка.
«Найбільше надійшло до місцевих бюджетів таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно», – констатував посадовець.
Так, цьогоріч у січні-жовтні сплатили 2 млрд 535,2 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 175,1 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу перерахували 587 млн грн єдиного податку, а це на 37,3 млн грн більше порівняно з відповідним минулорічним періодом. Плати за землю надійшло 307 млн грн. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 122,4 млн грн, що на 15,6 млн грн більше, ніж минулоріч.
Лише впродовж жовтня платники податків спрямували на розвиток територіальних громад 480 млн гривень, що на 14,8 відсотка більше, ніж очікувалось. Отож бюджети додатково отримали 62 млн гривень. Порівняно з жовтнем минулого року приріст надходжень склав 45,5 млн грн або на 10,5 відсотка більше.
