Новини податкової
Коли за результатами документальної перевірки можна повторно відобразити податкову накладну
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
Отже, платник податку має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, які під час документальної перевірки були виключені зі складу податкового кредиту у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником податкових накладних в ЄРПН, у тому податковому (звітному) періоді, в якому вони зареєстровані в ЄРПН, або у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних. Платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право включити такі суми ПДВ до податкового кредиту у вищезазначених звітних періодах за умови оплати постачальнику вартості товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 1095 днів з дати складення такої податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати.
Видобування підземних вод: кому доведеться сплачувати податок
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Разом з тим, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п. п. 252.1.4. п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Згідно з п. п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 ПКУ до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо) на підставі дозвільного документа, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. при використанні води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення.
Сплата ПДВ від тернопільського бізнесу у жовтні – плюс 63,8 відсотка
У жовтні 2020 року бізнес Тернопільського краю сплатив до Державного бюджету країни 228,8 млн грн податку на додану вартість. «Приріст до жовтня минулого року склав 102,4 млн грн або на 81,1 відсотка більше. Сплата ж перевищила очікувані надходження на 63,8 відсотка, а це плюс 89,1 млн гривень», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. За словами посадовця, позитивна динаміка надходжень із ПДВ – результат покращення адміністрування та підвищення ефективності роботи фахівців податкової служби області із протидії ризикам.
Загалом упродовж десяти місяців цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини спрямували до Державного бюджету України 1 млрд 300,7 млн грн податку на додану вартість. Порівняно із відповідним періодом минулого року фактичні надходження збільшились на 295,1 млн грн або на 29,4 відсотка. Додатково скарбниця отримала від тернопільських суб’єктів господарювання 193,5 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 17,5 відсотка.
До речі, на початок листопада на обліку в податкових органах області перебувало 3212 платників ПДВ, з них 2732 юридичних особи та 480 підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла: юридичних осіб плюс 75, а приватних підприємців – на 30 осіб.
Особистий прийом тимчасово призупинено через коронавірус
Впродовж січня-жовтня 2020 року посадові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 12 особистих прийомів громадян.
Зокрема, 2 прийоми провели заступники начальника цього відомства, 10 прийомів – інші посадові особи обласної податкової служб. Найчастіше до посадових осіб зверталися приватні підприємці та пенсіонери. Їх з особистим відвіданням було по три особи. Побували на особистих прийомах також чотири особи, соціальний стан яких не визначено, а також керівник підприємства та служитель релігійної організації. У результаті – громадяни отримали 12 усних роз’яснень.
Нагадуємо, що у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, на час дії карантину тимчасово призупинено проведення особистого прийому та обмежено допуск до адміністративних будівель ДПС.
З усним зверненням можна звернутись за телефоном (0352) 43-46-09.
