Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини податкової

Дата: 27.11.2020 10:00
Кількість переглядів: 201

Фото без опису

Запрошуємо платників крокувати у ногу з сучасністю та звітувати електронно

 

Фахівці державної податкової служби рекомендують платникам податків обрати сучасний та зручний спосіб подання податкової звітності – засобами телекомунікаційного зв'язку. Особливо актуально це стало під час карантинних обмежень, встановлених задля запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Для цього необхідно безкоштовно отримати кваліфіковані електронні довірчі послуги (далі – ЕДП) у Кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі –КНЕДП ІДД ДПС), розміщеного у Центрі обслуговування платників (м. Тернопіль, вул.Білецька,1).

За допомогою електронного ключа необхідно зареєструватися у Електронному кабінеті на сайті ДПС України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Для формування та відправки звітності створено  безкоштовний сервіс Електронний кабінет платника на офіційному вебпорталі ДПС. Підтвердженням доставки звітності буде надходження квитанції про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв'язку.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача https://acskidd.gov.ua

 

Формат PDF, PNG або JPG для подання копій підтверджуючих документів

 

Подання документів в електронній формі, в тому числі Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено/Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, засобами електронного зв’язку здійснюється платниками відповідно вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

До Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можна додати документи довільного формату (J/F1360102), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Застосування РРО – розвінчання міфів

 

 Державна податкова інспекція нагадує, що з 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. Відтепер як альтернатива касовим апаратам, застосовуються програмні РРО, які можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до мережі Інтернет.

Надаємо ряд запитань та відповідей про розвінчання міфів при застосуванні РРО.

Міф

Правда

РРО – це надто складно і обтяжливо для малого бізнесу, особливо – ФОПів-спрощенців. Наявність РРО потребує найму бухгалтера

Станом на 01.11.2020 РРО в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області використовують 2604 суб’єкта господарювання, з яких 2125 фізичних осіб-підприємців.

РРО не створює жодних проблем для реального ФОПа, що працює у легальному полі, оскільки такий ФОП все одно веде облік своїх продажів для власних потреб. РРО дозволяє робити це навіть простіше. Небезпеку РРО створює лише для тих ФОПів, що ведуть свою діяльність у «тіні», або взагалі виступають прикриттям для великого бізнесу, оскільки радикально підвищує для них ризики продажу товарів без декларування реального доходу.

Однак у порівнянні зі «стаціонарним» РРО, програмне РРО є ще простішим в роботі

РРО повинні застосувати платники єдиного податку 1 групи

РРО не буде застосовуватися платниками єдиного податку 1 групи. Перша група це роздрібний продаж на ринках або діяльність з надання побутових послуг населенню (послуги ремонту або послуг перукарень, продаж текстильних виробів і т. д.) Ліміт для платників єдиного податку 1 групи – 1 млн грн – ст. 296.10 Податкового кодексу України

Платник єдиного податку повинен вести первинну документацію обліку товарів – п. 11, 12 статті 3 Закону України про РРО

Не потрібно вести первинну документацію платникам єдиного податку, крім тих, хто здійснює продаж складної побутової техніки, лікарських засобів і ювелірних виробів – абзац 3 пункт 12 статті 3 Закону України про РРО.

Для виконання вимог достатньо лише при продажу товару вказати ціну та кількість без необхідності програмувати або іншим спосіб вводити первинну документацію обліку товару

Скасування книги обліку доходів означає право податкової здійснювати перевірку первинної документації

Скасування обов'язкового застосування книги обліку доходів не означає обов'язок платника єдиного податку вести первинну документацію. Платник веде облік доходів і витрат у вільній і зручній для нього формі, електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу – ст. 296.1 Податкового кодексу України (вступить в силу з 1 січня 2021 року). Державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України)

Для підприємця введення в РРО великої кількості схожих по родовим ознакам товарів є обтяжливим та потребує значних зусиль

ДПС забезпечить можливість введення товарів до РРО за родовими ознаками (групами товарів) для полегшення процесу введення даних до РРО (наприклад, при продажу будівельних матеріалів, сувенірів, біжутерії і т. д.)

Кожен підприємець повинен мати принтер. Це є значним матеріальним обтяженням для підприємця

У підприємця немає обов’язку придбавати принтер при застосуванні програмного РРО – пункт 2 статті 3 Закону України про РРО. Рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек приймає продавець

Кожен підприємець повинен купити «стаціонарне» РРО

Для виконання вимог Закону немає необхідності ставити «стаціонарне» РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника. У Законі прямо передбачено – програмне РРО надається податковою службою всім платникам безкоштовно. Необхідно завантажити програму на свій смартфон – абз. 35 ст. 2 Закону України про РРО

Великий об’єм даних (чеків) від програмного РРО сервер контролюючого органу не витримає

З моменту запровадження програмного РРО (01.08.2020 р.)  ГУ ДПС у Тернопільській області зареєстровано 35 програмних РРО. Жодних технічних проблем, пов’язаних із обсягами трафіку та зберігання інформації не відбувалося.
На сьогодні ДПС України має достатній досвід створення та адміністрування великих баз даних загальнонаціонального масштабу і впевнено впорається з адмініструванням ПРРО

Якщо підприємець знаходиться не за місцем здійснення діяльності (відпустка) він не зможе закрити касу (денний звіт)

Програмний РРО працює в режимі онлайн. Це означає, що підприємець може закрити касу (подати денний звіт) незалежно від місця знаходження

Торгівля на ринку підлягає застосуванню РРО з огляду на невизначений статус ринку і об’єктів на ринку

Здійснення торгівлі на ринку підприємцем першої групи не підлягає застосуванню РРО.

Правила торгівлі на ринках затверджено Наказом Міністерством економіки №57-188-84-105 та є визначеними. Статус ринку надається за рішенням органу місцевого самоврядування. Таким чином, питання про статус може вирішити орган місцевого самоврядування.

 Здійснювати продаж продукції на ринку підприємець може з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках тощо

При проведенні програмування РРО обов’язкового треба вносити УКТ ЗЕД для всіх товарів

Пункт 11 статті 3 Закону України про РРО передбачає, що обов’язково вносити УКТ ЗЕД передбачена лише для підакцизної групи товарів

Ризикові види діяльність не обґрунтовані

Вони обґрунтовані високою прибутковістю предметів торгівлі (побутова техніка), їх небезпекою при неконтрольованому обігу (ліки) та масовістю (вироби з текстилю). При цьому тіньовий обіг таких товарів створює нечесну конкуренцію для легального бізнесу, який створює робочі місця та сплачує податки

Фактично сьогодні мова йде не про захист бізнесу від контролюючих органів, а про захист легального бізнесу від нечесної конкуренції з боку «тіньовиків».

Зазначені ризикові види діяльності, для яких обов’язок застосування РРО з 01.01.2021, визначено з огляду на те, що вони перебувають повністю в «тіні». За наявності пропозицій, перелік видів ризикових може бути розширено.

Комунальні платежі у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

 

Відповідно до ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до ст. 1 розд. І якого індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.

Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок №4)

Згідно із Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «126».

Враховуючи викладене, податковий агент – орендар у податковому розрахунку за ф. 1ДФ суму сплачених комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, яка згідно договору оренди не включається до орендної плати, та відшкодовується фізичній особі – орендодавцю, відображає як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».

Документи, що підтвердять зміни в облікових даних платника податків

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 64.1 ст. 64, п. п. 66.1.1 п. 66.1 та п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі відомостей з ЄДР без подання будь-яких документів до контролюючих органів.

Підпунктом 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ визначено, що підставою для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначений розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588).

Згідно з п. 66.5 ст. 66 ПКУ та п. 9.2 розд. ІХ Порядку №1588, при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно Порядком №1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік.

Перелік документів, які подаються для взяття на облік платника податків та порядок їх подання визначені розділами IV, V та VI Порядку №1588.

Додаткові реєстраційні заяви за ф. №1-ОПП, за ф. №5-ОПП подаються з позначкою «Зміни», за ф. №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Тернопільські підприємці надають перевагу другій групі єдиного податку

 

Станом на початок листопада 2020 року на обліку в податковому відомстві Тернопільської області перебували 35252 фізичних особи – підприємці.  Понад 97 відсотків з них, а це – 34165 платників, які здійснюють діяльність та сплачують податкові платежі. Зокрема, 6030 (18%) приватних підприємців застосовують загальну систему оподаткування,  а 28135 (82%) – спрощену систему оподаткування.

Більшість бізнесменів, які обрали єдиний податок, надали перевагу другій групі спрощеної системи оподаткування. Їх налічується 13519 осіб. Третю групу обрали 9468 підприємців – спрощенців. Першу групу єдиного податку застосовують  5148 осіб.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування належить до спеціальних податкових режимів і регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Вибір групи єдиного податку залежить від обсягу доходу, кількості найманих працівників та виду діяльності.

 

Платниками податків, відомості щодо яких включаються до ЄДР, заява за ф. №1-ОПП подається тільки у випадку надання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, оскільки такі дані не включаються до ЄДР та платник податків зобов’язаний подати таку інформацію контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних (п. 66.4 ст. 66 ПКУ).

При поданні заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви та інформація про засновників не подається.

Крім того, платники податків можуть подати заяву за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. №1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку. У разі подання заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Облік за основним місцем обліку» або «Зміни» заповненню підлягають всі розділи заяви, у тому числі і інформація про засновників. У разі подання заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви та інформація про засновників не подається.

Таким чином, платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, повинні подати заяву за ф. №1-ОПП, №5-ОПП або №1-РПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.

«Податкові перевірки в умовах карантинних обмежень»

 

Бізнесу важливо вчасно отримувати інформацію про зміни законодавства, а особливо, що стосується податкових перевірок. Як підготуватись до них, на що варто звернути увагу у період карантину? Саме з метою більшої поінформованості платників податків у третій декаді листопада цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові перевірки в умовах карантинних обмежень».

На питання платників відповідав начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктор Притула.

Пропонуємо добірку питань, які цікавили додзвонювачів під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання: Підприємство отримало лист із податкового органу щодо проведення зустрічної звірки. Чи правомірно це в період карантину? Якщо так, то який порядок її проведення?

Віктор Притула: Так, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки.

Однак, слід зауважити, що тимчасово, на період карантину, зупиняється перебіг строків, щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ або від'ємного значення ПДВ).

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

За результатами проведеної зустрічної звірки, складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

 

Питання: Чи є підставою для проведення документальної позапланової перевірки заява платника податків на її проведення?

Віктор Притула: Так, на підставі поданої заяви платника податків (юридичної особи або фізичної особи-підприємця) про проведення перевірки, контролюючим органом проводиться документальна позапланова перевірка. 

 

Питання: За якою формою подається заява про проведення документальної позапланової перевірки?

Віктор Притула: Форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) Податковим кодексом України не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до податкового органу за місцем його обліку.

 

Питання: Чи переносяться терміни проведення документальних позапланових перевірок у зв’язку із хворобою посадових осіб юридичної особи?  

Віктор Притула: Перенесення термінів проведення документальних позапланових перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи Податковим кодексом України не передбачено. 

 

Питання: Мене цікавить ось така ситуація: перевірка була розпочата, мова йде про планову, і тут ввели карантинні заходи про заборону їх проведенні. Яка доля таких перевірок?

Віктор Притула: Пандемія коронавірусної хвороби змусила уряд запровадити жорсткі карантинні заходи й ухвалити низку законів, спрямованих на протидію коронавірусу. З-поміж іншого – мораторій на перевірки в період карантину. Тому розпочаті перевірки завершать по закінченню карантину або до внесення відповідних законодавчих змін.

 

Питання: Скільки є розпочатих та не завершених документальних планових перевірок в нашій області?

Віктор Притула: На сьогодні, є таких  шість  перевірок.

 

Питання: У який термін податковими органами призначається документальна позапланова перевірка юридичної особи після внесення запису про її  припинення до Єдиного державного реєстру?

Віктор Притула: Термін прийняття контролюючим органом рішення про призначення документальної позапланової перевірки юридичної особи після внесення запису про її припинення до ЄДР Податковим Кодексом не визначено. Однак, при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів були сформовані й отримані платником податків не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

 

Питання: Не запрограмоване УКТ ЗЕД на підакцизні товари в РРО. Яка фінансова санкція?

Віктор Притула: З 1 серпня 2020 року фінансова санкція становить 5100 гривень.

 

Питання: А які законодавчі новації внесли зміни у проведення перевірок?

Віктор Притула: Так, варто врахувати, що Законом України №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін щодо підстав для проведення позапланових перевірок, а саме: виключено таку підставу, як за отриманим рішенням суду (слідчого судді).

Також визначено нові підстави для проведення позапланових перевірок, зокрема:

- подання платником податку заяви про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального;

- контролюючим органом після проведення документальної перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, щодо питань, які були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства;

- отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

До того ж, з 1 січня 2021 року набудуть чинності зміни до процедур здійснення позапланової перевірки у разі подання платником податків до контролюючого органу заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення. 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь