Новини податкової
Поштове відправлення звітності – з обмеженням у часі
Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів №851 та №2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів №851 та №2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів №851 та №2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
При надсиланні податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі – Правила).
Відповідно до п. п. 2 п. 42 Правил на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:
- найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;
- найменування населеного пункту, району, області;
- поштовий індекс;
- країна призначення.
Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються (абзац перший п. 46 Правил).
Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил).
Згідно з п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Абзацом першим та другим п. 73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання (абзац четвертий п. 73 Правил).
Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
РРО: легко і доступно
Державна податкова інспекція повідомляє, що враховуючи зміни, внесені Законами України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», та враховуючи поширення суперечливої інформації в ЗМІ навколо запровадження РРО для певних груп підприємців – платників єдиного податку, ДПС розробила навчальні модулі щодо застосування РРО.
Отож, з метою упередження невірного тлумачення питань щодо запровадження РРО, надаємо роз’яснювальні матеріали щодо вимог чинного законодавства про застосування РРО, у т.ч. суб’єктами малого підприємництва.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Для кого допомога по вагітності та пологах не оподатковується ПДФО
Згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1105) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 20 Закону №1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по вагітності та пологах.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 ПКУ.
Відповідно до п. 178.1 ст. 178 ПКУ особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 ПКУ.
При цьому доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується Фондом соціального страхування України, не включається до доходу особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, сума допомоги по вагітності та пологах, сума страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Пунктом 1.7 п. п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді допомоги по вагітності та пологах, що виплачується з Фонду соціального страхування України не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
На Тернопільщині – понад 59 тисяч суб’єктів підприємництва
На початок листопада 2020 року в органах ДПС у Тернопільській області перебувало на обліку 59455 основних платників податків.
Значна частина з них приватні підприємці – 35252 особи. Трохи менше перебувало на обліку юридичних осіб, а це 24203 суб’єктів господарювання. Порівняно з відповідним минулорічним періодом їхня кількість зросла фізосіб на 721, а юросіб 807 осіб.
Лише у жовтні взяли на облік 500 платників податків, з яких 406 фізичних та 94 юридичних особи. Припинили діяльність упродовж цього часу 439 суб’єктів господарювання, з них 16 юросіб та 423 приватних підприємців.
Зросла кількість платників єдиного соціального внеску. Так, на початок листопада цього року в органах ДПС області на обліку перебували 92028 платників цього платежу, з них 25631 юридична та 66397 фізичних осіб. До того ж кількість останніх зросла на 4986 платників порівняно з 2019 роком.
